ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15599/25
провадження № 3/753/5804/25
"16" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водієм «Київ медспецтранс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
16.07.2025 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Crafter» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Харківське шосе - вул. Тростянецька в м. Києві, в порушення п. 2,3 б), 3.7.3 е), 3.1 ПДР, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну, під час проїзду перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не переконався, що інші учасники дорожнього руху мають об'єктивно виявити його та здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зелений сигнал світлофора в середній смузі, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він рухався на спецтранспорті по вул. Харківське шосе та віз тяжко хворого пацієнта до лікарні швидкої медичної допомоги, що по вул. Братиславській, 3 у м. Києві. Рухався із увімкненими сигналами синіх мачків та звуковою сиреною. Виїжджаючи на перехрестя вул. Харківське шосе-вул. Тростянецька побачив, що всі автомобілі надають йому дорогу, він продовжив рух через перехрестя на червоний сигнал світлофору і в цей момент з правого боку його вдарив автомобіль «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Тростянецькій та не надав йому перевагу. Винним себе не вважає, бо діяв відповідно до вимог ПДР, з урахуванням стану хворого пацієнта.
ОСОБА_1 просив суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідків, зокрема: парамедика ОСОБА_3 та молодшої медсестри ОСОБА_4 , які в момент ДТП знаходилися у кареті швидкої медичної допомоги та транспортували хворого пацієнта до лікарні швидкої медичної допомоги, що по вул. Братиславській, 3 у м. Києві. Згідно письмових пояснень вказаних свідків, вони отримали виклик з вул. Кобилянської, 84 у м. Києві (Бортничі). По приїзду, було встановлено попередній діагноз - шлункова-кишкова кровотеча, і парамедик ОСОБА_3 , яка була старшою бригади, сказала водію ОСОБА_1 , що необхідно їхати швидко, увімкнувши звукові та світлові сигнали, що він і зробив. На перехресті вул. Харківське шосе- Тростянецька сталося зіткнення транспортних засобів.
Також, судом допитаний інший учасник ДТП - ОСОБА_2 , який пояснив, що він рухався на своєму автомобілі по вул. Тростянецькій у третій смузі, ніяких звуків сирени він не чув та не бачив світлових сигналів, з якими рухався автомобіль швидкої медичної допомоги. Проїжджав перехрестя на зелений сигнал світлофору і не бачив, щоб хтось із водіїв надавав перевагу автомобілю швидкої медичної допомоги. Винним вважає в даній ДТП водія швидкої медичної допомоги, оскільки він проїжджав перехрестя на червоний сигнал світлофора.
Як встановлено судом, водій ОСОБА_1 керував автомобілем швидкої невідкладної допомоги на перехресті вулиць Харківське шосе-Тростянецька у м. Києві на забороняючий червоний сигнал світлофора, здійснюючи транспортування хворого до лікарні в екстреному порядку із увімкненими спеціальними звуковими сигналами та проблисковими маячками.
Поряд з цим, відповідно до вимог п. 3.1 ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оцінюючи положення цього пункту вбачається, що водій оперативного транспортного засобу у разі увімкнення проблискового маячка і спеціального звукового сигналу мають право відступити від вимог розділу 8 ПДР України.
Отже водій ОСОБА_1 , керуючи оперативним автомобілем швидкої невідкладної допомоги із увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом мав право відступити від п. 8.7.3 е) ПДР, відповідно до якого, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Такі дії водія ОСОБА_1 були викликані станом хворого пацієнта, який перебував у салоні карети швидкої медичної допомоги та потребував термінової госпіталізації. Вказане підтверджується письмовими поясненнями свідків - парамедика ОСОБА_3 та молодшої медсестри ОСОБА_4 , які супроводжували хворого.
Щодо посилань потерпілого ОСОБА_2 , що водій швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 рухався без увімкнених проблискових маякчів синього кольору та звукового сигналу, суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Стосовно порушення ОСОБА_1 п.2.3 б) ПДР, відповідно до якого водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, то судом не встановлено в діях водія порушення вказаного пункту.
Проте, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 не був уважним чи не стежив за дорожньою обстановкою, чи не зреагував на її зміну, чи відволікався від керування цим засобом у дорозі. В судовому засіданні останній зазначив, що проїжджаючи через перехрестя, він побачив, що його пропускають всі водії, а водія ОСОБА_2 , який рухався у середній смузі та не мав наміру його пропускати, він не бачив.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
У справі«Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладе, з урахуванням фактичних обставин справи, механізму та локалізації отриманих пошкоджень, приходжу до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень п.2,3 б), 3.7.3 е), 3.1 ПДР України, які стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, вважаю, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 124, 247 ч. 1 п. 1, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя: