Справа № 229/6432/24
Провадження № 2-др/752/193/25
Іменем України
07 листопада 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду м.Києва, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, заяву представника позивача - адвоката Богданова Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,
у жовтні 2025 року представник позивача - адвокат Богданов Є.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Посилається на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» страхове відшкодування в сумі 48 007,16 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Повідомляє, що у позові зазначено, що у зв'язку з розглядом справи позивач очікує понести судові витрати в сумі 8 028,00 грн (3 028,00 грн судовий збір та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу). Розмір витрат на правову допомогу підтверджується договором про надання правової допомоги з додатками, які долучені до позову, проте судом в рішенні від 14 серпня 2025 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві представник позивача повідомив, що у зв'язку з розглядом справи позивач очікує понести судові витрати в сумі 8 028,00 грн (3 028,00 грн судовий збір та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу). Посилався на те, що розмір на правову допомогу підтверджується договором про надання правової допомоги з додатками.
Встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва 14 серпня 2025 року задоволено позов ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» страхове відшкодування в сумі 48 007,16 грн та судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Рішення у даній справі ухвалено без участі сторін в порядку спрощеного позовного провадження, копію рішення позивач в електронному кабінеті отримав 14 серпня 2025 року.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
судом не вирішено питання про судові витрати;
суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Судом встановлено, що у рішенні від 14 серпня 2025 року питання стягнення вартості витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві представник позивача повідомив про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач планує понести у зв'язку з розглядом справи, який складається, у тому числі, із витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
02 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, а саме стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» надано укладений між позивачем та адвокатом Богдановим Є.В. договір про надання правової допомоги № 01/01-24 від 19 січня 2024 року, п. 3.1 якого визначено, що клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар, який є ціною договору, у розмірі та у строки, зазначені у додатках до цього договору.
Додатком № 1 від 17 вересня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 01/01-24 від 19 січня 2024 року узгоджено розмір гонорару адвоката за складання та подання позовної заяви у розмірі 5 000,00 грн. Визначено, що гонорар сплачується не пізніше 30 днів з дня набрання чинності судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Тобто, не вимагається надання доказів оплати витрат адвоката у разі якщо відповідно до договору про надання правничої допомоги такі витрати лише підлягають сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Водночас, додатком № 1 від 17 вересня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 01/01-24 від 19 січня 2024 року визначено, що клієнт сплачує адвокату гонорар, за надані послуги не пізніше 30 днів з дня набрання чинності судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року набрало законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалось. Тобто на дату розгляду цієї справи строк оплати таких послуг вже настав. Проте, доказів сплати таких витрат суду не надано.
Оцінивши надані докази, за відсутності підтверджень щодо оплати наданих послуг, строк сплати по яких настав, суд дійшов висновку, що підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 133-134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,
Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача - адвоката Богданова Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк