Справа № 752/20509/25
Провадження №: 1-кс/752/7134/25
22 серпня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010002536 від 20 серпня 2025 року,
Слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 звернувся до Голосіївського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002536, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 2 ст. 342 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.08.2025 приблизно о 14 годині, рухався проїзною частиною дороги поблизу будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Науки, 7, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Infiniti QX56», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . На пасажирському сидінні зазначеного транспортного засобу перебувала його мати - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час руху, ОСОБА_8 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим був зупинений екіпажем патрульної поліції «Рубін 101» у складі командира взводу управління патрульної поліції ОСОБА_12 та поліцейського управління патрульної поліції ОСОБА_13 .
У ході перевірки документів встановлено, що ОСОБА_8 перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що йому було повідомлено працівниками поліції. Для подальшої взаємодії екіпаж «Рубін 101» викликав допомогу.
Близько 14 годин 20 хвилин на місце події прибув екіпаж патрульної поліції «Рубін 152» у складі заступника командира роти управління патрульної поліції ОСОБА_14 та поліцейського управління патрульної поліції ОСОБА_15 .
Працівники поліції повторно повідомили ОСОБА_8 про порушення ним законодавства про мобілізацію та необхідність його затримання і доставки до ІНФОРМАЦІЯ_5 висловлюючи законні вимоги ОСОБА_8 , а саме припинення правопорушення та припинення опору, однак останній не реагуючи на законні вимоги працівників поліції продовжив активно чинити опір, в саме блокував двері та намагався зачинити вікно.
Під час спроби ОСОБА_14 відкрити двері транспортного засобу та припинити протиправні дії водія, ОСОБА_8 умисно підняв скло автомобіля, внаслідок чого воно тріснуло та поїхав в невідомому напрямку залишивши місце вчинення злочину.
Крім того, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.08.2025 приблизно о 14 годині, рухався проїзною частиною дороги поблизу будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Науки, 7, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Infiniti QX56», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . На пасажирському сидінні зазначеного транспортного засобу перебувала його мати - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час руху, ОСОБА_8 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим був зупинений екіпажем патрульної поліції «Рубін 101» у складі командира взводу управління патрульної поліції ОСОБА_12 та поліцейського управління патрульної поліції ОСОБА_13 .
У ході перевірки документів встановлено, що ОСОБА_8 перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що йому було повідомлено працівниками поліції. Для подальшої взаємодії екіпаж «Рубін 101» викликав допомогу.
Близько 14 годин 20 хвилин на місце події прибув екіпаж патрульної поліції «Рубін 152» у складі заступника командира роти управління патрульної поліції ОСОБА_14 та поліцейського управління патрульної поліції ОСОБА_15 .
В цей момент, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу ОСОБА_14 , у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 умисно, протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень заступнику командира роти управління патрульної поліції ОСОБА_14 , умисно здійснив підняття скла автомобіля, внаслідок чого воно тріснуло, що спричинило ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді рвано-різаної рани лівого передпліччя, після цього ОСОБА_8 покинув на вказаному автомобілі місце вчинення кримінального правопорушення.
Злочинними діями ОСОБА_8 , заступнику командира роти управління патрульної поліції ОСОБА_14 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рвано-різаної рани лівого передпліччя.
Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 ККУ та в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
22 серпня 2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України.
У вчиненні даного правопорушення підозрюється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженець м. Києва, українець, громадянин України, не працюючий, не маючий на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вина підозрюваного ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: оглядами місць подій, допитом потерпілого ОСОБА_14 , допитом свідка ОСОБА_15 , протоколом оляду відеозаписів, допитом свідка ОСОБА_16 , допитом свідка ОСОБА_12 , допитом свідка ОСОБА_13 , допитом свідка ОСОБА_17 .
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_8 усвідомлює невідворотність покарання за вчинення вказаних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, покарання за вчинення яких Кримінальним Кодексом України передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, у зв'язку з чим ризик втечі для підозрюваного може сприйматись як менш небезпечний, ніж процедура притягнення та відбуття покарання.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний не має постійного місця роботи, не працевлаштований офіційно, та не отримує легальних доходів. Відсутність стабільного та легального джерела існування, на думку слідства, свідчить про відсутність стійкого соціального зв'язку з місцем проживання, а також можливість швидкої зміни місця перебування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний залишив місце події та був встановлений працівниками поліції вже в іншому населеному пункті, а саме в м. Одеса, де і був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Такі дії свідчать про намагання уникнути відповідальності, що підтверджує наявність реального ризику його подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду.
Той факт, що підозрюваний оголошений у розшук ТЦК та СП, свідчить про систематичне ухилення ним від виконання своїх обов'язків перед державою, зокрема - уникнення встановленого контролю з боку компетентних органів. Це об'єктивно вказує на схильність підозрюваного переховуватися та підтверджує ризик його ухилення від органів досудового розслідування і суду.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час підозрюваному ОСОБА_8 стали відомі анкетні дані свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на них, змушуючи надавати бажані для нього показання. Усвідомлюючи вищевказані обставини підозрюваний шляхом шантажу, умовлянь, погроз може чинити тиск на свідків з метою зміни чи відмови останніх від дачі показань. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Актуальність існування такого ризику - до моменту безпосереднього сприйняття показань свідків під час судового засідання.
Поведінка підозрюваного, який заподіяв тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, свідчить про його агресивність та схильність до застосування насильства. За таких обставин існує обґрунтований ризик, що підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом погроз або фізичного тиску.
Варто акцентувати, що опір працівникам правоохоронного органу демонструє зухвале ставлення підозрюваного до представників влади та готовність перешкоджати їхній діяльності, що прямо вказує на можливість незаконного впливу на свідків.
Орган досудового розслідування вважає, що застосування інших запобіжних заходів не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та попередження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Пркурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, з підстав зазначених в ньому та просив його задовольнити.
Захисники ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечувла проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики зазначені слідчим та прокурором, на її думку відсутні, вважала підозру необгрутованою, просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, долучила документи, які характеризують особу підозрюваного.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважав підозру необґрунтованою та розправою над свідком в іншому кримінальному провадженні, просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підозра є необґрунтованою, клопотання не містить обґрунтованих ризиків, просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту в нічний час доби.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні, оскільки підозра необгрунтована, просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту в нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав думку захиснків.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України регламентується, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
22 серпня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
21 серпня 2025 року згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, затримано підозрюваного ОСОБА_8 .
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: оглядами місць подій, допитом потерпілого ОСОБА_14 , допитом свідка ОСОБА_15 , протоколом оляду відеозаписів, допитом свідка ОСОБА_16 , допитом свідка ОСОБА_12 , допитом свідка ОСОБА_13 , допитом свідка ОСОБА_17 .
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то, з огляду на наявні в матеріалах клопотання докази. слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 ч. 2 ст. 345 КК України.
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
Підозрюваний ОСОБА_8 запевнив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.
Таким чином, на час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, а отже прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення.
Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом.
З огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Саме цілодобовий домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою (викликом) до слідчого судді, суду, прокурора, слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193,194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 - задовольнити частково.
У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 19 жовтня 2025 року, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою (викликом) до слідчого судді, суду, прокурора, слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
Строк дії ухвали визначити до 19 жовтня 2025 року.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Слідчий, працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
Роз'яснити, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1