Справа № 385/969/25
Провадження № 2/708/578/25
07 листопада 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщені Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ "ФК "Кредит-капітал" через свого представника - адвоката Усенка М. І. із використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 36 165,34 грн.
В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 18.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 1001119387 відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 12 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до визначеного графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплата процентів відповідачкою не були здійснені в повному обсязі.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму. Відповідачка зі свого боку не виконала умови кредитного договору у повному обсязі.
28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т4.
Згідно умов укладеного договору, ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які являлися боржниками ТОВ «Мілоан» включно і до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1001119387 від 18.12.2023. Сума заборгованості відповідачки становить 36 165,34 грн, що вбачається з витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т4.
Станом на дату звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідачки перед позивачем становить 36 165,34 грн та складається із заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 9 796,79 грн, заборгованості зі сплати відсотків у сумі 25 168,55 грн та заборгованості зі сплати комісії у сумі 1 200,00 грн.
Наведені обставини стали підставою звернення до суду, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 1001119387 від 18.12.2023в сумі 36 165,34 грн та відшкодувати понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.
Вказана справа надійшла за підсудністю з Гайворонського районного суду Кіровоградської області та передана на розгляд у провадження судді Попельнюха А. О.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 08.09.2025 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві часу на усунення виявлених у ній судом недоліків.
На виконання ухвали суду від представника позивача - адвоката Усенка М. І. засобами електронного зв'язку із використанням системи "Електронний суд" 15.09.2025 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачці встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.
Під час підготовки справи до судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, будь-яких заяв або клопотань від неї не надходило.
Водночас, представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечував.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).
Під час розгляду справи судом установлено, що 18.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 1001119387 з додатками, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 885380 (а.с. 12-19).
Відповідно до кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 12 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 18.12.2023 (дата надання кредиту). Кінцевою датою погашення кредиту визначено 01.04.2024.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.01.2024.
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.04.2024.
Комісія за надання кредиту - 1 200,00 грн.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховується за ставкою 1,70% від фактичного залишку заборгованості за кредитом за кожен день кредитування.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховується за ставкою 2,30% від фактичного залишку заборгованості за кредитом за кожен день кредитування.
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.3.-1.6. договору).
Кредит надається позичальнику в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. договору).
Укладаючи кредитний договір, сторони погодили пролонгацію. Так, згідно з п. 2.3.1. договору для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має вчинити дії, передбачені п. 2.3. договору, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту.
Відповідно до п. 6.1. договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші способи шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Перед підписанням договору відповідачка заповнила заявку-анкету на отримання кредиту та ознайомилася з умовами і правилами кредитування, підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 885380.
Відповідно до платіжного доручення № 78822547 від 18.12.2023 ТОВ «Мілоан» (а.с. 21) перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 у сумі 12 000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 . Указаний картковий рахунок зазначений у п. 2.1. кредитного договору, що свідчить про належне виконання позичальником умов кредитного договору, а саме перерахування відповідачці коштів.
Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 1001119387 від 18.12.2023 (а.с. 21-22) за період з 19.12.2023 до 02.01.2024 проценти за користування кредитом та нараховані за ставкою 1,70 % на день. У подальшому, відповідачкою 02.01.2024 сплачено тіло кредиту в розмірі 840,00 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 840,00 грн та нараховану суму комісії за пролонгацію - 720,00 грн. Таким чином, відбулася пролонгація строку дії договору та, відповідно, пільгового періоду.
Також судом установлено, що відповідачка 12.01.2024 сплатила тіло кредиту в розмірі 1 200,00 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 1 200,00 грн та нараховану суму комісії за пролонгацію - 1 200,00 грн. Таким чином, відбулася повторна пролонгація строку дії кредитного договору та, відповідно, пільгового періоду кредитування.
Остання проплата за кредитом здійснена відповідачкою 17.04.2024: тіло кредиту в розмірі 163,21 грн, відсотки за кредитом - 396,79 грн.
28.05.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т (а.с. 23-32). Згідно умов укладеного договору ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які являлися боржниками ТОВ «Мілоан».
Згідно з актом приймання-передачі витягу реєстру боржників від 28.05.2024 та витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 36 165,34 грн (а.с. 33, 35).
Надана суду платіжна інструкція № 2259 від 28.05.2024 підтверджує внесення плати за відступлення прав вимоги за договором про споживчий кредит № 1001119387 від 18.12.2023 (а.с. 34).
ТОВ «ФК «Кредит-капітал» листом за вих. № 23613138/4404 від 13.05.2024 попередило відповідачку про відступлення прав вимоги за договором про споживчий кредит № 1001119387 від 18.12.2023 на підставі договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 та надало реквізити для погашення заборгованості (а.с. 35).
Як зазначалося вище, з наданого розрахунку заборгованості за договором убачається, що заборгованість ОСОБА_1 на дату вимоги про погашення заборгованості складає 36 165,34 грн, з яких 9 796,79 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 25 168,55 грн - сума заборгованості за відсотками та 1 200,00 грн сума заборгованості за комісією.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Натомість суд не у повному обсязі погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості, з огляду на таке.
Судом установлено, що відповідачці, після закінчення пільгового періоду нарахування відсотків, за період з 28.01.2024 до 23.04.2023, нараховані відсотки за ставкою 2,30 % за кожен день користування.
Однак, ураховуючи положення п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачений максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачений максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Суд погоджується з проведеними позивачем розрахунками заборгованості за кредитом за період з 18.12.2023 до 21.04.2024.
З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачка двічі ініціювала пролонгацію строку кредитування, часткового погашала заборгованість за договором і нарахування за цей період часу відповідають вимогам договору і закону.
Натомість за період з 22.04.2024 до 23.04.2024 у спірних правовідносинах нарахування за користування кредитними коштами позивачем проведено із порушенням наведених вимог закону, що є підставою проведення судом власних розрахунків заборгованості зі сплати процентів .
Як слідує з наведених змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, відсотки нараховуються таким чином:
-з 22.04.2024 до 23.04.2024 за ставкою 1,5 %/день на суму залишку за кредитом, що становить 293,90 грн (9 796,79 грн х 1,5 %/дн х 2 дн).
Отже, під час розгляду справи судом установлено, що розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів становить 25 011,79 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Відповідачка розрахунки заборгованості не спростувала, доказів погашення заборгованості суду не надала.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є й невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідачки наявної заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 9 796,79 грн, зі сплати процентів у сумі 25 011,79грн, комісії у розмірі 1 200,00 грн, а всього - 36 008,58 грн, відповідно, позов підлягає до часткового задоволення.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких у зв'язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 411,99 грн підлягають стягненню із відповідачки пропорційно задоволеним вимогам (99,57 %).
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 ч. 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М. І. укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025 (а.с. 38).
На виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025 надано акт № 362 наданих послуг від 20.05.2025 та детальний опис наданих послуг до акту № 362 від 20.05.2025: усна консультація - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хвилин; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 години 30 хвилин; подання до суду позовної заяви. Усього витрачено 6 годин 30 хвилин (а.с. 39-40).
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах у справах № 922/445/19 від 03.10.2019 та № 329/766/18 від 02.09.2020 витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона вже сплатила чи ще має сплатити.
Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов'язані з розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 6 969,9 грн, пропорційно задоволеним вимогам (99,57%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1047, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит № 1001119387 від 18.12.2023, яка складається із заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 9 796,79 грн, заборгованості зі сплати відсотків у сумі 25 011,79 грн, комісії в сумі 1 200,00 грн, а всього 36 008,58 грн (тридцять шість тисяч вісім гривень 58 коп.).
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" судовий збір в сумі 2 411,99 грн тавитрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 969,90 грн, а всього 9 381,89 грн (дев'ять тисяч триста вісімдесят одну гривню89 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28);
Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012, видане Львівською обласною КДКА, адреса робочого місця адвоката: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28);
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ