707/1342/20
1-кп/707/18/25
06 листопада 2025 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12020250270000423 від 05.05.2020р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.2 ст.345 КК України, -
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого закінчується 16.11.2025р.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження не вбачається за можливе закінчити, до суду надійшло письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , мотивоване тим, що на даний час ризики, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, так як обвинувачений підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в т.ч. тяжкого злочину за ч.2 ст.186 КК України, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі. Обвинувачення є обгрунтованим. Починаючи з червня 2022 року обвинувачений не з'являвся у судові засідання по справі, залишив своє місце проживання, виїхав за межі України, перетнувши державний кордон 17.07.2022р. через пункт пропуску «Ужгород». Обвинувачений перебував у міжнародному розшуку згідно ухвали суду від 18.04.2023р. Фактично, обвинувачений ухилявся від суду. Тому, прокурор вважає доведеним ризик переховування обвинуваченого від суду. Крім цього, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме змогу вчиняти нові злочини та впливати на свідків. У зв'язку з цим, прокурор вважає, що є обгрунтовані підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання, просила його задовольнити.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заперечили щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважали за можливе обрати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або ж визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Просили врахувати характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого, що він вважається несудимим, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має місце проживання. Вказали, що для задоволення клопотання прокурора немає підстав, ризики прокурором не доведені. ОСОБА_4 зазначив, що клопотання прокурора не відповідає дійсності, що вироку суду ще немає і він не є засудженою особою, що ризики нічим не підтверджені і є надуманими.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд вважає наступне.
Згідно положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Заслухавши думку учасників процесу, враховуючи обставини, що вказані в ст.ст.177, 178, 183, 193 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, в т.ч. тяжкого злочину, враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватись від суду, оскільки обвинувачений перебував у міжнародному розшуку та переховувався від суду, був затриманий органами Інтерполу у Федеративній Республіці Німеччина та екстрадований на територію України; обвинувачений вподальшому також може переховуватись від суду, і цей ризик оцінюється судом як реальний, так як починаючи з червня 2022 року обвинувачений ОСОБА_4 не з'являвся у судові засідання по справі, залишив своє місце проживання, без повідомлення суду виїхав за межі України, перетнувши державний кордон 17.07.2022р. через пункт пропуску «Ужгород», точне його місцезнаходження не було відоме, заяв чи клопотань до суду з приводу свого виїзду за межі України обвинувачений не подав, про причини своєї неявки до суду він не повідомив, про точне своє місцеперебування не повідомив суд, хоча знав, що відносно нього розглядається дане кримінальне провадження і він зобов'язаний навіть без запобіжного заходу з'являтись за кожним викликом суду у судові засідання згідно вимог КПК України.
Суд враховує наявні характеризуючі матеріали на ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в порядку ст.89 КК України є не судимим (а.с.198 Т.1), одружений з 09.02.2022р. (а.с.84 Т.2), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.86 Т.2), дружина та дитина перебувають за межами України; за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 (а.с.196 Т.1) не проживає, офіційно не працює. Дані обставини суд враховує в сукупності з іншими обставинами та ризиками, та вважає, що дані обставини не вказують на наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого ОСОБА_4 та не усувають ризики, що передбачені в п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Тому, суд вважає запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час доцільним та необхідним. Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Тому, суд вважає обгрунтованим клопотання прокурора з даного приводу.
Підстав для визначення застави суд не вбачає, оскільки відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У зв'язку з цим, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який на даний час немає, тому суд вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у виді триманні під вартою відносно обвинуваченого на 60 діб, та відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та у визначенні розміру застави. Такі висновки зробив і суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на попередню ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області по даній справі щодо запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 177, 178, 183, 193-197, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 діб до 05 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та у визначенні розміру застави.
Утримувати ОСОБА_4 під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає до негайного виконання відповідно до ст.205 КПК України, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
Суддя: ОСОБА_1