Справа № 694/3203/25 1-кс/694/1035/25
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
31.10.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025250360001201 від 08.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за контрактом, солдат , оператор безпілотних літальних апаратів 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 та ч.4 ст. 296 КК України,
з участі підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
31.10.2025 старший слідчий слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_9 , 29.10.2025 близько 00 год. 05 хв., маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, прийшов до багатоквартирного будинку, який розташований по АДРЕСА_3 , всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав, в порушення статті 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість житла, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно шляхом вибиття вхідних дверей проник до квартири АДРЕСА_4 , що розташована за вказаною вище адресою, яка на праві власності належить ОСОБА_10 , де в цей час перебувала власниця квартири спільно з співмешканцем ОСОБА_11 , чим порушив право ОСОБА_10 на недоторканність її житла.
Також, ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_9 , 29.10.2025 близько 00 год. 05 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибувши в багатоквартирний будинок, який розташований по АДРЕСА_3 , де проживають мешканці будинку, тобто в громадське місце, незаконно проникли, шляхом вибиття дверей, до квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку, яка на праві власності належить ОСОБА_10 , та в якій проживає ОСОБА_10 та її співмешканець ОСОБА_11 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, демонструючи грубу силу та жорстокість, у відсутність будь-яких підстав, безпричинно, нахабно, з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи правила взаємоповаги та засади моральності, демонструючи свою зневагу загальноприйнятим нормам моральності, нанесли кілька ударів ОСОБА_11 , після чого кинули у бік ОСОБА_10 та ОСОБА_11 предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а сааме: підривник «FGM», який принесли на місце події, чим порушив громадський спокій та перешкодив звичному укладу їх життя, а також порушив спокій інших мешканців будинку.
Таким чином, як зазначає старший слідчий у клопотанні, ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 162 та ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: незаконне проникнення до житла та хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинені групою осіб.
29.10.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 та ч. 4 ст. 296 КК України.
В матеріалах кримінального провадження міститься достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
У клопотанні старший слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке відповідно до санкції ч. 4 ст. 296 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Вразі доведення його вини, йому загрожує максимальне покарання у вигляді семи років позбавлення волі та зважаючи на тяжкість покарання, підозрюваний, з метою уникнення від покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як відповідно до характеризуючих даних ОСОБА_6 , є особою яка самовільно залишила військову частину, тому може переховуватися від правоохоронних органів.
Є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може здійснювати погрози, підкуп, умовляння свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, схиляння їх до дачі неправдивих показань.
Також слід врахувати наступні обставини, дослідження яких при обранні запобіжного заходу, передбачено ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, викладених у клопотанні, тяжкість покарання, вік підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його постійного проживання, тощо.
У підсумку старший слідчий просить врахувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, репутацію та характеристику підозрюваного, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки останні не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та врахувати, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні старший слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити, зауважили на тому, що підозрюваний самовільно залишив військову частину, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета для нанесення тілесних ушкоджень. Крім того, правопорушення вчинене групою осіб, що є обтяжуючою обставиною.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання та запропонованого запобіжного західу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, одночасно посилаючись на те, що ОСОБА_6 повністю заперечує свою участь в кримінальних порушеннях, а також усі обставини, на які посилається соілчий та прокурор у клопотанні. Визнає лише обставини розпиття алкоголю 29.10.2025 вдень разом з ОСОБА_9 , після чого розійшлися по своїх справах.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: незаконне проникнення до житла та хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинені групою осіб.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень є обґрунтованою, в матеріалах справи є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які свідчать про наявність ознак злочину, а саме: дані повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 29.10.2025; дані протоколу огляду місця події від 29.10.2025; дані акту перевірки на наявність вибухових матеріалів від 29.10.2025; дані протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 29.10.2025; дані протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 від 29.10.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, іншими матеріалами кримінального провадження.
Дослідженням долучених до клопотання матеріалів, суд приходить до висновку про їх достатність для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, навіть за умов повного заперечення ОСОБА_6 своєї участі в інкримінованих кримінальних правопорушеннях. При цьому слідчий суддя враховує й показання іншого підозрюваного у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень - ОСОБА_9 , який, виходчи з наявних у справі документів визнав, що спільно з ОСОБА_6 29.10.2025 близько 00 год. 05 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибувши в багатоквартирний будинок, який розташований по АДРЕСА_3 , де проживають мешканці будинку, тобто в громадське місце, незаконно проникли, шляхом вибиття дверей, до квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку, яка на праві власності належить ОСОБА_10 , та в якій проживає ОСОБА_10 та її співмешканець ОСОБА_11 , нанесли кілька ударів ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_6 кинув у бік ОСОБА_10 та ОСОБА_11 предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а сааме - підривник «FGM», який приніс на місце події ОСОБА_6 .
Окрім того суд звертає увагу на те, що за умов повного заперечення участі у подіях, ОСОБА_6 та його захисник запропонували для обрання інших запобіжний захід - домашній арешт, що не видається суду логічним за умов повного заперечення участі у вчиненні кримінальних правопорушень.
Більше з тим, суд враховує повідомлені самим підозрюваним обставини його знаходження в умовах самовільного залишення військової частини, що дає підстави сумніватися в його сумлінній поведінці під час досудового розслідування в кримінальному провадженні.
При оцінці наявності правових підстав для обрання виду запобіжного заходу, таку поведінку підозрюваного, зокрема як застосування предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, слідчий суддя розцінює як суспільно небезпечну та загрозливу для інших громадян.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», №21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя також вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п. п.1 ,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин за ч. 4 ст. 296 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років). Тяжкість ймовірного покарання особливо підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ризик впливу на свідків та потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_6 обізнаності про осіб, які є свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення та потерпілі відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
Наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявність обґрунтованої підозри унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного засобу, та зважаючи на вказане раніше, забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, можна лише шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею враховано також, що підозрюваний та його захисник, будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів щодо застосування домашнього арешту суду не надали, як і документів, які б підтверджували наявність зареєстрованої або постійної адреси проживання підозрюваного, або заяв власника нерухомого майна з погодженням щодо постійного перебування підозрюваного за такою адресою.
Відтак, на момент розгляду клопотання суд виходить з тих матеріалів та наданих доказів, які надані суду під час розгляду та містяться у справі.
Враховано також, що підозрюваний можливо вчинив інкриміноване правопорушення в умовах воєнного стану на території України, використовуючи наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.
Відповідно до рекомендацій, наданих Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, де санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, кримінальні правопорушення у вчиненні яких він підозрюється, вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване проти громадської безпеки.
Доводи захисника підозрюваного про можливість застосування до нього іншого запобіжного заходу слідчий суддя відхиляє, оскільки менш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 можливо вчинено кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тому не визначає розмір застави у даному випадку.
Керуючись статтями 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025250360001201 від 08.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за контрактом, солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 27.12.2025 року, включно, без визначення застави.
Строк тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту затримання, а саме: з 29 жовтня 2025 року.
Копію ухвали вручити слідчому, начальнику установи, де підозрюваний утримується під вартою для виконання, а також прокурору, підозрюваному, захиснику, для відому.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_12 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 06.11.2025 о 14.20 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1