Справа № 694/2895/25 провадження № 2/694/1358/25
(заочне)
05.11.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі головуючого судді Смовж О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Портян С.Б.,
розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
встановив:
24.09.2025 до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини та стягнути з відповідача на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3028 грн 00 коп до досягнення дитиною 3-х річного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду.
В обґрунтування позову зазначає, що 01.11.2023 року між нею та відповідачем укладено шлюб. До реєстрації шлюбу у період спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_3 . На даний час сторони не проживають разом. Дитина проживає з матір'ю та перебуває на її повному матеріальному та фінансовому забезпеченні.
Домовленості про сплату аліментів в добровільному порядку з відповідачем не досягнуто. Дитина проживає разом з позивачем, відповідач, на її думку, ухиляється від покладеного на нього відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати свою дитину, відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, інтересами дитини не цікавиться, при цьому стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати неповнолітню дитину, яка повністю перебуває на утриманні матері.
Окрім того, відповідач матеріальної допомоги на утримання дружини, що перебуває у декретній відпустці, не надає. Джерел доходу, крім соціальних виплат, по догляду з дитиною не має.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Смовж О.Ю.) від 07.10.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи без її участі та без участі її представника. Не заперечує щодо винесення судом заочного рішення.
Рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі повернулося на адресу суду з відміткою «вручено особисто 18.10.25». Окрім того, 27.10.2025 до суду на електронну пошту надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі, так як він військовослужбовець і не має можливості прибути в судове засідання. Заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи таку інформацію, а також те, що відповідач вважається належним чином повідомленим про місце і час судового засідання, оскільки на сайті суду розміщено відповідне оголошення про день, час та місце розгляду справи, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що 01 листопада 2023 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 271. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилось на « ОСОБА_5 ».
Сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №151. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 .
Відповідно до акту, складеного депутатом Звенигородської міської ради Маламужем В.А. від 22.09.2025, ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 протягом останнього року разом з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини - ОСОБА_2 проживає в с. Сигнаївка, до доньки не навідується, коштів на утримання ОСОБА_6 не надає, у зв'язку з чим мати та донька перебувають у скрутному матеріальному становищі, оскільки мати дитини не працює, так як опікується дитиною (дитині виповнилося 2 роки).
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1ст. 180 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідача, відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України щодо розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При дослідженні обставин справи судом враховується той факт, що відповідач є чоловіком працездатного віку, спеціальних статусів та пільг не має, інших дітей на утриманні не має. Докази, які б давали підстави вважати неможливим надання ОСОБА_2 допомоги на утримання дитини в матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача звернутися до суду з вказаним позовом є обґрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку
Згідно з ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 84 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Аналіз зазначених положень свідчить про те, що особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання у разі проживання з нею дитини. Особливістю зазначеного права є те, що той з подружжя, з ким проживає дитина, має його незалежно від того, чи він/вона працює та незалежно від її/його матеріального становища. Єдиною умовою, яку висуває законодавець, є можливість другого з подружжя надавати таку матеріальну допомогу.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача звернутися до суду з вказаним позовом є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 79 СК України, якою визначено час, протягом якого сплачуються аліменти одному з подружжя, суд присуджує аліменти починаючи від дня подання позовної заяви - 24.09.2025.
В порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відтак, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за дві позовні вимоги в сумі 2422,40 грн.
Також з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати за надання правової допомоги в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
На підставі викладеного та ст. 180,181,183,191 СК України, керуючись ст. 81, 141, 200, 247, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.09.2025 і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3-х річного віку у твердій грошовій сумі в розмірі 3028 грн 00 коп, щомісячно, починаючи з 24.09.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2422,40 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса, тел. НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя О.Ю.Смовж