Справа № 694/1915/25 провадження № 2/694/900/25 Р І Ш Е Н Н Я
06.11.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 961561806 від 23.03.2021 року у розмірі 38948,31 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 961561806 на суму 10 500,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV959HT. Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 23.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10500,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (Договір факторингу 1). В рлдальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання умов договору підписали реєстр прав вимоги № 139 від 22.06.2021 року, за чким від первісного кредитора відступлено право вимоги до до відповідачаза кредитним договором у розмірі, що зазначений в Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е(Договір факторингу 3), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до
Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 38 948,31 грн.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 38 948,31 грн., яка складається із: 10 499,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 448,81 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач вказує, що Відповідач не виконувала умови Договору належним чином, не сплачувала платежі, в зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню. Отже, розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжними дорученнями та документами, що надані банком про підтвердження перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені Позивачем в повній мірі.
Ухвалою суду від 09.07.2025 було відкрите провадження у справі та призначений розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.
В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яку вона не отримала в зв'язку з відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання. Також відповідач була повідомлена про розгляд справи 06.11.2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася. Зустрічного позову не пред'явила, заяв та клопотань від її імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору та подала заявку на отримання кредиту, в якій вказала свої персональні дані, а також номер банківської картки для перерахування кредитних коштів. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою разового персонального ідентифікатора MNV959HT. Вказані обставини підтверджуються наданою довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Таким чином, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії №961561806 від 23.03.2021 року, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 10500 грн. на строк 30 днів (а.с.23).
В Договорі сторони погодили наступні умови кредитування: Кредит надається строком на 30 днів. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 1,19 відсотків за кожен день користування, за умови продовження Дисконтного періоду нарахування процентів здійснюється в розмірі 1,70 процентів за кожен день користування.
23.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів
згідно договору №961561806 від 23.03.2021 на платіжну картку № НОМЕР_2 хх-хххх-6623 в розмірі 10500 грн.,що підтверджується платіжними дорученнями від 23.03.2021 року (а.с.9), а також інформацією, отриманою на виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ «Універсал банк».
Договір №961561806 від 23.03.2021 року укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, що був надісланий за номером телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацією, долученою позивачем до матеріалів справи (а.с.11).
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 139 від 22.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги№ 9 від 30.05.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (Договір факторингу 3), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 38 948,31 грн.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 38 948,31 грн., яка складається із: 10 499,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 448,81 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Таким чином, в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 961561806 від 23.03.2021 року перейшло до Позивача.
Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого
встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Також відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що договір № 961561806 від 23.03.2021 року підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію позикодавця та уклав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення ст. 516, частини другої ст. 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 року у справі №761/1543/20, від 23.02.2022, у постанові від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 року у справі №554/8549/15-ц.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає доведеним, що 23.03.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого на підставі договорів факторингу є позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 961561806, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 10500 грн. строком на 30 днів зі сплатою за користування кредитними коштами 1,70 % річних в день.
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконала, то у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором ТОВ «Манівео
швидка фінансова допомога», яка в подальшому за договорами факторингу перейшла до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту в Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 28448 грн. 81 коп., однак не надав суду жодних доказів щодо підстав та способу нарахування заборгованості за відсотками у пред'явленому розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове поверненння кредиту згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах, тобто у випадку подальшого прострочення виконання зобов'язання, права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц.
Посилання позивача на те, що умовами кредитного договору передбачена його пролонгація, суд вважає непереконливими, оскільки матеріали позову не містять жодних доказів такої пролонгації. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дійсно містять такі положення, однак позивач не надав доказів, що саме ці Правила були погоджені та підписані відповідачем.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 15854 грн. 20 коп.
Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією №20724 від 26.06.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. (а.с. 67), який він просить стягнути з відповідача.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (41 %) в розмірі 993 грн. 18 коп.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 7000 грн., то слід зазначити наступне.
Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №4956 щодо адвоката Тараненка А.І., договір №29/05/25-01 від 29.05.2025, укладений між ТОВ « ФК ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» про надання правничої допомоги, витяг з ЄДРПОУ ТОВ «ФК «ЕЙС», акт прийому - передачі наданих послуг від 05.06.2025, за яким вартість допомоги складає 7000 грн.
Враховучи часткове задоволення судом позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу також необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 2870 грн. (41% від 7000 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №961561806 від 23.03.2021 року у розмірі 15854 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 20 коп., з яких 10500 грн. заборгованість за тілом кредиту та 5354 грн. 70 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 993 (дев'ятсот дев'яносто три) грн. 18 коп. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 .
Суддя Т.М.Кравченко