Справа № 569/18405/25
04 листопада 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №429006 від 20.08.2025, ОСОБА_1 , 20.08.2025, близько 15:50 год., в м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, керував транспортним засобом Mercedes GLE 43 AMG, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування на підставі Рівненського міського суду номер 569/9679/24 від 05.02.2025, чим вчинив повторно протягом року (на ОСОБА_1 винесено постанову за ч.4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА номер5367487 від 01.08.2025 року) чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1.а Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, неяка останнього не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши письмові докази по справі, переглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто норми кримінального процесуального законодавства.
Згідно з ч. 2ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч.5 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема - Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.
Під юридичним складом адміністративного правопорушення розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.
Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
З переглянутого відеозапису працівників поліції, вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, однак доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, які б підтверджували що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи особою позбавленою права керуванням транспортними засобами, повторно протягом року, відсутні, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Так, окрім згаданого протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали містять Довідку інспектора ВАП УПП в Рівненській області Ю. Оніщука, про те, що 01.08.2025 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову ЕНА №5367487 за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу на суму 20 400 грн., а також Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5367487, які не завірені належним чином уповноваженою особою із зазначенням посади, підпису, печатки, не додано копії судового рішення завіреного належним чином яке містить інформацію про набрання законної сили, зокрема рішення Рівненського міського суду номер 569/9679/24 від 05.02.2025, яким позбавлено ОСОБА_1 прав керування транспортними засобами, а тому адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП, за обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення здійснено без належного документування, що суперечить фундаментальним засадам юридичної відповідальності - принципу невідворотності адміністративної відповідальності, зміст якого полягає в тому, що за вчинення правопорушення особа повинна понести юридичну відповідальність.
Відсутність в матеріалах справи доказів що ОСОБА_1 повторно, протягом року керував транспортним засобом, будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, виключає його відповідальність за інкриміноване адміністративне правопорушення.
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своїх рішеннях, в т.ч і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме особа, яка виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Таким чином, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.5 ст. 126 КУпАП немає.
У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи наведені норми Закону, а також те, що в силу презумції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 23, 24, 27, 130, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Головчак М.М.