Справа №568/1007/25
Провадження №2/568/388/25
06 листопада 2025 року м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС»», поданої представником - Дуткою Веронікою Вадимівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та
Зміст заявлених позовних вимог
30.06.2025 від позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС»», через електронний кабінет в системі «Електронний суд», до Радивилівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» заборгованість в розмірі 13 268,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 288,00 грн - борг відсотків за кредитом; 7 980,00 грн - борг штрафу; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та 5 000,00 грн - витрати на правову допомогу.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує на те, що 21.07.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВОЮ КОМПАНІЄЮ «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено Договір позики «Особливий» № 3720209954-032863 (надалі -Договір) відповідно до якого останній отримав у позику грошові кошти у сумі 4 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 зі строком повернення до 19.08.2024 включно (п.2.1., п. 2.3. Договору).
Покликається на п. 2.5. Договору відповідно до якого, за користування Позикою Позичальник сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою. Розмір процентів за користування коштами складає 1.40% від Суми Позики, нараховується щоденно, починаючи з 8-го дня від дня видачі Позики. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування процентів за користування Позикою повністю і остаточно припиняється в останній день повернення Позики 19.08.2024. Сторони погоджуються, що при неповерненні Позики у встановлений Договором строк кредитування Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування грошовими коштами після закінчення визначеного Договором строку кредитування відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України.
Позивач у позові зазначає, що Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 13 268,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 88,00 грн - борг відсотків за кредитом; 7 980,00 грн - борг штрафу.
ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» намагалось врегулювати питання щодо погашення заборгованості в досудовому порядку, шляхом взаємодії за телефоном, проте Відповідач жодного разу за телефонним номером зазначеним договорі не відповів. Оскільки Відповідач не виходить на зв'язок та не здійснив погашення за договором, Позивач звернувся до суду для захисту та відновлення свого порушеного права.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на умови Договору позики «Особливий» № 3720209954-032863 від 21.07.2024, положення Закону України «Про електронну комерцію», а також на ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України, щодо врегульовують кредитні правовідносин.
Процесуальний хід справи
30.06.2025 позовна заява надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.
Ухвалою судді від 01.07.2025 позовну заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.08.2025 відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням скеровано ухвалу від 01.07.2025 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яка повернулася 10.07.2025 до суду без вручення, із зазначенням листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
18.07.2025 відповідачеві повторно рекомендованим поштовим відправленням скеровано ухвалу від 01.07.2025 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, однак така повернулася повторно 18.07.2025 до суду без вручення, із зазначенням листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
Копію позовної заяви з додатками відповідачеві надіслано позивачем 27.06.2025 поштовим відправлення № 0505329978553, однак відправлення, згідно відстеження, вручено не було, та 14.07.2025 повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
08.08.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Копію додаткових пояснень відповідачеві надіслано позивачем 07.08.2025 поштовим відправлення № 0505350373572, однак відправлення, згідно відстеження, вручено не було, та 25.08.2025 повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Позиції учасників справи
Відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, у визначений ухвалою судді від 01.07.2025 про відкриття провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін строк відзиву на позов в порядку передбаченому ст. 178 ЦПК України, не подав та своїм правом на подання заперечень проти позову не скористався.
Позивач у додаткових письмових поясненнях вказує, що згідно п. 8-1 ст. 7 ЗУ «Про національний банк України» здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та іншими законами України.
Своїм листом вих.№14-0004/3433 від 15.01.2024 НБУ зазначив, що пунктом 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором.
Вказує, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, які були нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі за договором про споживчий кредит, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, підлягають списанню кредитодавцем.
Позивач стверджує, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498- IX вимога пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється. Звертає увагу, що Договір позики № 3720209954-032863 був укладений між Позивачем та Відповідачем 21.07.2024, тобто датою з якої Перехідні положення ЦК України не поширюються на дані правовідносини та нарахована пеня є законною, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Тому позивач вважає, що встановлені в розділах 4, 6 та п.6.3. договору позики, штрафи та пені за невиконання зобов'язань за договором є законними та вимога в позові про стягнення штрафу в розмірі - 7 980,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом
21.07.2024 між позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС», як кредитодавцем та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником, укладений Договір позики «Особливий» №3720209954-032863 (далі по тексту Договір), який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 67AyXP, п. 1.1. якого передбачено, що цей Договір укладається Сторонами дистанційно у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом особистого заповнення Позичальником належних відомостей у відповідних розділах Особистого кабінету Позичальника з добровільним внесенням повних, точних та достовірних даних за визначеною Позикодавцем формою формуляра цього Договору позики, що одночасно свідчить про ознайомлення з запропонованими умовами в повному обсязі та є акцептом електронного правочину на визначених Позикодавцем умовах. Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Вебсайт. Електронна ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Позикодавцем правильності введення коду, направленого Позикодавцем на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТКС Позикодавця.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору, Позикодавець надає Позичальнику, а Позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на умовах строковості, оплатності та поверненності, а Позичальник, у встановлений цим Договором строк та на визначених цим Договором умовах, зобов'язується повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позиченими коштами. Кредитні кошти надаються шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 суму кредиту з врахуванням положень п.2.6.2.
Суму кредиту (його частину) Позикодавець перераховує на рахунок Позичальника протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дата надання кредиту: 21.07.2024. У випадку, якщо Позикодавець здійснює перерахування коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п.2.5 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Позикодавцем в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Позичальника.
Строк кредитування (строк Позики) за цим Договором складає 30 (тридцять) календарних днів, позика має бути повернута у термін до 19.08.2024 включно. У разі невнесення (або недовнесення) суми грошових коштів для виконання грошового зобов'язання до зазначеної дати невнесена (недовнесена), сума грошового зобов'язання вважається простроченою заборгованістю та Позичальник несе відповідальність за порушення умов цього Договору відповідно до розділу 6 цього Договору. (п.. 2.3. Договору).
Положеннями п. 2.5. Договору передбачено, що за користування Позикою Позичальник сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою. Розмір процентів за користування коштами складає 1.40% від Суми Позики, нараховується щоденно, починаючи з 8-го дня від дня видачі Позики. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування процентів за користування Позикою повністю і остаточно припиняється в останній день повернення Позики 19.08.2024. Сторони погоджуються, що при неповерненні Позики у встановлений Договором строк кредитування Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування грошовими коштами після закінчення визначеного Договором строку кредитування відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із п. 2.6.2 Договору, Позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього Договору Одноразову комісію за видачу Позики у розмірі 9.80% від Суми Позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання Позики шляхом її утримання Позикодавцем із Суми Позики.
Відповідно до п. 6.4. Договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю неустойку у вигляді штрафу, що нараховується в такому порядку: на 2 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 400.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 10%); на 5 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 600.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 15%); на 10 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%); на 15 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%); на 20 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%); на 25 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%); на 30 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%); на 35 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%); на 45 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1000.00 грн (з розрахунку: сума Позики * 25%).
У будь-якому разі сукупна сума неустойки (штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання договірних зобов'язань на підставі цього Договору, загальний розмір Позики за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, - не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.
Додатком до Договору позики Особливий №3720209954-032863 від 21.07.2024 є Графік платежів.
З Паспортом споживчого кредиту Договору позики "Особливий" (інформація до укладення договору) (Стандартизована форма) відповідач ознайомився 21.07.2024 про що свідчить вчинення підпису за допомогою одноразового ідентифікатору xC6gOC.
В електронному доказі «Платіжне доручення.pdf» міститься платіжне доручення № 13806 від 21.07.2024 згідно якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» ініціювало переказ 3 608,00 грн ОСОБА_1 з призначенням платежу «1442981492 надання позики згідно договору кредитування №3720209954-032863 від 21.07.2024. Без ПДВ.».
Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3720209954-032863 від 21.07.2024 станом на 24.06.2025 позивачем нараховано відсотки за користування позикою з 21.07.2024 по 19.08.2024 у розмірі 1 288,00 грн, та неустойку у розмірі 7 980,00 грн.
Відповідно до паспорту громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 № документу 007559549.
Електронний доказ піди назвою «фото с паспортом.jpg» місить зображення фізичної особи з паспортом громадянин України в формі ID картки, яка є нечіткою.
Згідно із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо позивача від 19.09.2023 передбачено вид економічної діяльності 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в..у. (основний).
Статут позивача затверджено Рішенням учасника №13/06 ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» від «13» червня 2025 року
Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача про повернення суми споживчого кредиту, нарахованих відсотків та відшкодування понесених судових витрат.
Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують форму укладеного між сторонами спору договору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Загальні умови виконання зобов'язання визначені ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).
Разом з тим, форма правочину визначена ст. 205 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру
Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Правила вчинення підпису у сфері електронної комерції визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Нормативне правове врегулювання кредитних правовідносин визначено Главою 71 ЦК України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з ч. 7 ст. 1056-1 ЦК України, особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначенні Законом України «Про споживче кредитування».
Так п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття договору про споживчий кредит, згідно кого це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Разом з тим, споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ч. 4. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно із ч. 5 вказаної статті, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог
Судом встановлено, що 21.07.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС», як кредитодавцем та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником, укладений Договір позики «Особливий» №3720209954-032863 (далі по тексту Договір), який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 67AyXP.
Таким чином, з огляду на дотримання вимог ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» при вчиненні електронних правочинів суд дійшов висновку, що між сторонами спору укладений Договір позики «Особливий» №3720209954-032863 від 21.07.2024 у формі електронного договору.
Разом з тим, відповідно до п.2.1. Договору позики «Особливий» №3720209954-032863 від 21.07.2024, Позикодавець надає Позичальнику, а Позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі 4 000 гривень (чотири тисячі) гривень 00 копійок на умовах строковості, оплатності та поверненності, а Позичальник, у встановлений цим Договором строк та на визначених цим Договором умовах, зобов'язується повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позиченими коштами. Кредитні кошти надаються шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 суму кредиту з врахуванням положень п.2.6.2.
Обов'язок надати кошти відповідачу за кредитом передбачений і ст. 1054 ЦК України, за змістом якої, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Дослідивши додані позивачем докази судом встановлено, що такі не містять підтвердження виконання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» власного обов'язку із переказу відповідачеві коштів за Договором позики «Особливий» №3720209954-032863 від 21.07.2024.
Відповідно постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка була чинною на час спірних правовідносин, затверджено форму платіжного доручення, яка крім інших реквізитів, повинна містити відомості про одержання його банком, виконання та підпис банку.
Судом критично оцінюється платіжне доручення 13806 від 21.07.2024 яким ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» ініціювало переказ 3 608,00 грн ОСОБА_1 з призначенням платежу «1442981492 надання позики згідно договору кредитування №3720209954-032863 від 21.07.2024. Без ПДВ.», оскільки таке не містить відомостей про виконання переказу коштів банком та підпису (печатки) банківської установи.
При дослідженні та оцінці доказу під назвою Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3720209954-032863 від 21.07.2024 станом на 24.06.2025, суд констатує, що таке складене позивачем та не є первинним документом, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», чи іншим доказом який підтверджує факт проведення безготівкових розрахунків (платіжною інструкцією, банківською випискою, квитанцією тощо).
Інших доказів, які підтверджують фінансову операцію з переказу коштів відповідачу за Договором позики «Особливий» №3720209954-032863 від 21.07.2024 матеріали справи не містять.
За приписами ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5 ,6 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення коштів за Договором позики «Особливий» №3720209954-032863 від 21.07.2024 оскільки позивачем не доведено існування заборгованості відповідача перед позивачем, в силу відсутності належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів отримання коштів відповідачем за кредитним договором.
Судові витрати
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем судові витрати слід залишити за останнім.
Щодо витрат на правову допомогу
Позивач просить стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн, які обґрунтовує Договором №03/01 про надання правової допомоги від 03.01.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу слід залишити за останнім.
На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 06 листопада 2025 року, що в силу положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України є датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справ.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС»», ЄРДПОУ 43868852, адреса вул.Глобинська, 2 оф.207/2, м.Дніпро, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник позивача: Дутка Вероніка Вадимівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса вул.Глобинська, 2 оф.207/2, м.Дніпро, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК