Справа № 559/2546/25
Провадження № 2/559/1044/2025
05 листопада 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
1.1 Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 21.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №811341678 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 7400 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Товариство виконало умови договору та перерахувало відповідачці кошти в сумі 7400 грн. на її банківську картку № НОМЕР_2. 28.11.20218 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 строком до 28.11.2019. Укладеними додатковими угодами строк дії договору факторингу було продовжено. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №811341678. В подальшому 27.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги за Договором №811341678 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» згідно Договору факторингу від 29.05.2025. На даний час відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЕЙС», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 34 725,24 грн. та судові витрати у справі.
1.2 Відповідачка правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористалася.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 02.07.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачка ухвалу про відкриття провадження отрима ла 21.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подала, заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 21.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №811341678. Згідно умов Договору позичальнику надано у розмірі кредитного ліміту на сум 7400 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Строк дії Договору 24 дні. Умовами Договору передбачена пролонгація строку кредитування, для здійснення пролонгації позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 24 днів проценти. Кошти надаються позичальнику безготівково шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2. Проценти нараховуються за процентною ставкою 2,10% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.50 зворот - 54).
До вказаного Договору позивачем додано Порядок дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «Moneyveo» (а.с.62-66).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.50).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7400 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2023 (а.с.68).
Належність банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування на платіжну картку коштів у сумі 7400 грн. підтверджується інформацією , наданою АТ «Універсал Банк» (а.с.76-80).
Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 18.04.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором №811341678, яка становить 15540 грн., з яких 7400 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 8140 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.41).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Строк дії договору закінчується 28.11.2019. Укладеною Додатковою угодою №19 до Договору факторингу від 28.11.2019 строк дії договору продовжено до 31.12.2020. В подальшому, додатковою угодою №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 32.12.2023 продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 (а.с.17-23).
Відповідно до реєстру боржників №225 від 18.04.2023 до Договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 15540 грн., з яких 7400 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 8140 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.24).
Згідно з наданим ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 становить 34 725,24 грн., з яких: 7400 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27 325,24 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.42-43).
Надалі, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.26-27).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до Договору факторингу, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34 725,24 грн., з яких: 7400 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27 325,24 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.29).
В подальшому, між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 29/05/25-Е у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.31-32).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 29.05.2025, підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.37).
Відповідно до Реєстру боржників від 29.05.2025 до Договору факторингу, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34 725,24 грн., з яких: 7400 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27 325,24 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.34).
Згідно виписки з особового рахунку за Договором № НОМЕР_3 , станом на 05.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 не погашена та складає: 34 725,24 грн., з яких: 7400 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27 325,24 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.44).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У п. 76 Постанови Великої Палати Верховного Суду №338/180/17 від 05 червня 2018 року зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Разом з тим, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (Постанова Верховного Суду від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 21.02.2023 Кредитного договору №811341678. Згідно вказаного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 7400 грн. строком на 28 днів. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідачки за основним тілом кредиту у розмірі 7400 грн..
5.2 Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками суд, суд зазначає, що як вказувалося, умовами договору передбачено, що кредит надається строком на 24 днів. Разом з тим, у п. 3.2 Договору сторони погодили, що строк кредиту може бути продовжено позичальником шляхом здійснення оплати всіх фактично нарахованих процентів за перші 28 днів. З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 21.02.2023 по 18.0.42023 ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу. Відтак доказів виконання відповідачкою умов п. 3.2 Договору матеріали справи не містять. Згідно п.п.8.3. Договору, за період від дати видачі кредиту і до 17.03.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 766,50% річних, що становить 2,10% від суми кредиту за кожен день користування. З урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 3729,60 грн. за 24 дні (7400 грн. х 2,10% / 100% х 24), що відповідає строку дії кредитного договору.
5.3 В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
5.4 Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025; Додатковою угодою №25770729396 до Договору від 30.05.2025; Актом прийому - передачі наданих послуг від 05.06.2025 (а.с.45-47). Позовні вимоги задоволено судом на 32%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 775,17 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 2240 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1049, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -
позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №811341678 від 21.02.2023 у розмірі 11 129 (одинадцять тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 60 копійок, з яких: 7400 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 3729,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 775,17 грн та 2240 грн. витрат на правову допомогу, а разом 3 015 (три тисячі п'ятнадцять) гривень 17 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансвоа компанія «ЕЙС», місцезнаходження: Харківське шосе, 19 офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956, електронна адреса FincomeEICE@gmail.com.
Представник позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя О.Ю. Жуковська