єдиний унікальний номер справи 546/788/25
номер провадження 2/546/564/25
07 листопада 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
11 серпня 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 26 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 625698 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору, відповідач отримав кредит в сумі 6699,00 грн, який зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування грошовими коштами. ТОВ «Слон Кредит» виконав свої обов'язки за Договором та надав ОСОБА_1 кредитні кошти. 03 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 625698.
У зв'язку з невиконанням умов Договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 6682,13 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 4916,90 грн та заборгованості за відсотками - 1765,23 грн.
Також, у позові зазначено, що стороною позивача понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов'язання за договором не виконав.
Ухвалою судді від 15 серпня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 19 вересня 2025 року, яке у зв'язку з неявкою відповідача було відкладене на 07 листопада 2025 року.
У судове засідання 07 листопада 2025 року учасники справи не з'явилися.
21 серпня 2025 року від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 56).
Відповідач у судове засідання не з'явився, судові повістки на 19 вересня 2025 рокута 07 листопада 2025 рокуповернулися до суду з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 59, 64).
Згідно з положеннями частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тому, з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини справи, установлені судом
Судом установлено, що 07 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до Публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 07 червня 2021 року (а.с. 21).
07 червня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 625698 (а.с. 19-20).
Згідно з пунктом 1.2. Договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. Договору сума кредиту складає 6699,00 грн, строк кредиту 548 днів з кінцевим терміном повернення 07 грудня 2022 року (включно). Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: з дати укладення договору по 07 серпня 2021 року включно - 0,01% в місяць (0,12% річних); з 08 серпня 2021 року та до кінця строку надання кредиту - 105% річних (пункт 1.5. Договору).
Згідно з пунктом 2.1. Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 6699,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 за реквізитами: НОМЕР_1 за товари: пральні машини/побутова техніка/Prime Technics, вартість товару - 6699,00 грн, згідно рахунку-фактури № 52 від 07 червня 2021 року. Даний платіж споживач доручає здійснити товариству з метою виконання зобов'язань споживача перед продавцем з оплати вказаного товару, який отриманий споживачем.
Також 07 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів, які містять, зокрема умови про надання коштів у позику та їх повернення (а.с. 22, 23).
Відповідно до платіжного доручення № 5744 від 07 червня 2021 року ТОВ «Слон Кредит» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 6699,00 грн, згідно з кредитним договором № 625698 від 07 червня 2021 року (а.с. 33).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Слон Кредит», станом на 03 серпня 2023 року у ОСОБА_1 за кредитним договором № 625698 від 07 червня 2023 року виникла заборгованість в сумі 6698,54 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4916,90 грн та відсотками - 1765,23 грн (а.с. 14).
03 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 0308-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників (а.с. 26-29).
Згідно з пунктом 2.1. договору факторингу клієнт зобов'язується відсутпити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах. Визначених цим договором.
Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 0308-23 від 03 серпня 2023 року кредитор передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно з додатком № 1 до даного договору, кількість боржників - 783 (а.с. 10).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 0308-23 від 03 серпня 2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 625698 (а.с. 13).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша та друга статті 1046 ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частина першою та другою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином судом установлено, що між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 07 червня 2021 року був укладений кредитний договір № 625698 про надання споживчого кредиту, із запропонованими умовами ОСОБА_1 ознайомився та погодився з ними.
Крім того, позивачем доведено та не спростовано відповідачем, що на виконання умов Договору були перераховані кредитні кошти в сумі 6699,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 за реквізитами: НОМЕР_1 за товари: пральні машини/побутова техніка/Prime Technics.
Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Проценти нараховувалися до 07 грудня 2022 року включно, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Вказане свідчить про правомірність нарахування процентів в сумі 1765,23 грн.
З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 6682,13 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 4916,90 грн та відсотками - 1765,23 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 625698 від 01 серпня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 47).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Щодо судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копії: договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року (а.с. 16-18); додаткової угоди № 625698 до договору № 42649746 про надання правової допомоги (а.с. 32); детального опису робіт, виконаних адвокатом Лівак І.М. (а.с. 15) та акта № 625698 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30 травня 2025 року (а.с. 11).
Відповідно до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (клієнт) та адвокатом Лівак Іванною Миколаївною, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 625698, яким доповнено п. 4.9. договору № 42649746, виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Згідно з актом № 625698 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30 травня 2025 року, сторони підтверджують надання наступних правових послуг: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», кількість годин - 1,5, вартість - 2250,00 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи, кількість годин - 3, вартість - 3000,00 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази), кількість годин - 1, вартість - 750 (а.с. 11).
У позовній заяві керівник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко Михайло Едуардович посилався на правовий висновок Верховного Суду, згідно з яким суд не має права вирішувати питання про зменшення розміру суми судових витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи
Суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вищевказаний висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що у даній справі ухвалюється заочне рішення, справа не є складною, відбувалася за відсутності сторін, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.
З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатським бюро юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково, а саме на суму 4000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 625698 від 07 червня 2021 року в сумі 6682 (шість тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 13 копійок, з яких 4916 гривень 90 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 1765 гривень 23 копійки - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, ідентифікаційний код юридичної особи - 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Ю.В. Зіненко