Справа № 545/2072/25
"07" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві заяву позивача ОСОБА_1 про вирішення питання щодо судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10.10.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 511469,57 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн, що разом становить 516 469,57 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Питання про розподіл судових витрат рішенням суду не вирішувалося.
Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 18000 грн та судові витрати на проведення транспортно-експертного дослідження у розмірі 9550,80 грн.
Представник заявника та заявник в судове засідання не з'явилися, в заяві про ухвалення додаткового рішення просили розглядати справу без їхньої участі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на завищений розмір судових витрат та їх неспівмірність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що між Адвокатським об'єднанням «Юридичний альянс» в особі голови об'єднання Гречка Віктора Олексійовича та ОСОБА_1 укладено договір №5 від 08.05.2025 про надання правої допомоги та представництва (130-131).
Відповідно до Акту №1 про прийняття-передачі наданих послуг від 13.10.2025 АО «Юридичний альянс» надало клієнту ОСОБА_1 такі послуги:
-ознайомлення з матеріалами, збір та аналіз інформації, необхідної для написання позовної заяви - 5 годин, вартість - 5000 грн;
-підготовка та складення позовної заяви та додатків до неї - 8 годин - 8000 грн;
-участь адвоката у судових засіданнях по цивільній справі 5 годин - 5000 грн, що разом складає 18000 грн. (а.с. 122).
Згідно з квитанцією видаткового касового ордера ОСОБА_1 сплатив за надані йому послуги 18000 грн. (а.с. 121).
Відповідно до рахунку №23 від 18.03.2025 Книш І.В. сплатив за експертні послуги Полтавського НДЕКЦ МВС за трансортно-товарознавче дослідження 9550,80 грн, що підтверджується також к4витанцією№2354691477 (а.с. 28-29).
Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд бере до уваги і те, що справа носить типовий характер і не є складною.
З урахуванням фактичного обсягу наданих адвокатом АО «Юридичний Альянс» Гречко С.І. юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також з врахуванням заперечень сторони відповідача ОСОБА_3 про неспівмірність судових витрат та їх зменшення, суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу є 5000 грн, а відтак враховуючи, що позов задоволений на 90,44 % та застосовуючи пропорційність задоволених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4522,00 грн.
Стосовно стягнення витрат на проведення експертного дослідження суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).
Отже, враховуючи те, що судом при винесені рішення було повністю враховано висновок експертного дослідження, проведеного на замовлення сторони позивача, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені судові витрати, пов'язані з оплатою експертного дослідження у розмірі 9550,80 грн.
Що стосується судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що рішенням суду від 10.10.2025 позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 задоволені на 90,44 %, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір за подання позовної заяви на користь держави, враховуючи, що позивач в силу положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати в сумі 5164,30 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 265, 270 ЦПК України,
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4522 грн та судові витрати за проведення експертного дослідження - у розмірі 9550,80 грн, що разом становить - 14072,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі - 5164,30 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк