Справа № 525/768/25
Номер провадження 2-др/525/7/25
Іменем України
07 листопада 2025 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича в інтересах ТОВ "ІННОВА-НОВА" від 04.11.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
04.11.2025 року до суду надійшла заяву представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича в інтересах ТОВ "ІННОВА-НОВА" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка мотивована тим, що 31.10.2025 у вказаній справі ухвалено рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання позивачу ТОВ "ІННОВА-НОВА" професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн. Посилаючись на ст. 270 ЦПК України, представник позивача просить задовольнити заяву від 04.11.2025 та ухвалити додаткове рішення по справі.
Ухвалою суду від 05.11.2025 року відкрито провадження за заявою представника позивача адвоката Андрущенка М.В. та призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази понесених витрат на правову допомогу, суд встановив наступне.
31 жовтня 2025 року Великобагачанським районним судом Полтавської області було ухвалено рішення по цивільній справі № 525/768/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги позивача задоволено повністю (а.с. 90). Питання щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішено.
Як вбачається з матеріалів справи, у ній наявний ордер на надання правової допомоги Андрущенка М.В. до договору про надання правової допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 6216, Договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025, Акт № 3451916494 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025 по справі № 525/768/25 від 03.11.2025, заявка № 3451916494 про надання послуг, платіжна інструкція № 4 від 04.11.2025, відповідно до яких вартість робіт становить 5000,00 гривень (а.с. 93-94, 100-105).
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" на "ІННОВА-НОВА", у зв'язку із чим внесені відповідні зміни (а.с. 99).
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, витрати які понесла позивач на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Враховуючи дотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а саме, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає заявлену суму витрат обґрунтованою, у зв'язку із чим задовольняє заяву в повному обсязі.
Відповідно до стаття 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокату діяльність'' договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Невичерпний перелік видів адвокатської діяльності наведений у ст. 19 цього ж закону, серед яких, у тому числі: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Представником позивача надано достатні докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Таким чином, суд вважає співмірними та такими, що відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг, час витрачений на підготовку позовної заяви є виправданим, а тому заява представника позивача адвоката Андрущенка М.В. підлягає до задоволення.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд уважає, що необхідно ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача "ІННОВА-НОВА", понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 223, 246, 247, 263-264, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА НОВА" Андрущенка Михайла Валерійовича від 04 листопад 2025 року, задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по цивільний справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА НОВА", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5, місто Київ, 04071, ідентифікаційний номер юридичної особи 44127243, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА НОВА", ідентифікаційний номер юридичної особи 44127243, судові витрати на надання правничої допомоги в сумі 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.І. Ячало