Справа № 524/3130/25
Провадження №2/524/3736/25
30.10.2025 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Рибалки Ю.В., за участі секретаря судового засідання Панченко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №L4368414 в розмірі 30 167,47 грн., судового збору в розмірі 2 422,20 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №L4368414, відповідно до умов якого між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» зобов'язується надати позичальникові кредит в межах кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах на наступних умовах: сума виданого кредиту: 8 700,00 грн.; дата надання кредиту: 19.11.2018 року; строк кредиту: 30 днів.
06.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №06112018-DG, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права грошової вимоги до боржників за договором кредитної лінії №L4368414 від 19.11.2018, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 30 167,47 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 19 097,00 грн., сума інфляційних витрат - 9 353,31 грн., сума 3% річних - 1 717,16 грн.
Зобов'язання по видачі кредиту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача виконане, однак позичальник кредит не погашає, що змусило позивача звернутись до суду із цим позовом.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.03.2025 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомляла.
Представником відповідача - адвокатом Репецьким В.О. 28.04.2025 поданий відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим. Зазначає, що відсутні докази погодження умов договору, надання кредитних коштів, відступлення прав вимоги первісним кредитором. Також подав заяву про застосування позовної давності до заявлених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 19.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №L4368414, відповідно до умов якого між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» зобов'язується надати позичальникові кредит в межах кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах на наступних умовах: сума виданого кредиту: 8 700,00 грн.; дата надання кредиту: 19.11.2018 року; строк кредиту: 30 днів.
06.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №06112018-DG, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права грошової вимоги до боржників за договором кредитної лінії №L4368414 від 19.11.2018, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №L4368414 від 19.11.2018, становить 30 167,47 грн., з яких: заборгованість за кредитом- 19 097,00 грн. (тіло кредиту 8700 грн., відсотки 1697 грн., штрафи 4350 грн., комісія 4350 грн.), сума інфляційних втрат - 9 353,31 грн., сума 3% річних - 1 717,16 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір №L4368414 від 19.11.2018 підписаний електронним цифровим підписом відповідача, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
У цьому випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору кредиту в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до вимог ч. 1 ст.530 ЦК України у разі встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, таке зобов'язання підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про надання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором кредитної лінії №L4368414 від 19.11.2018, перерахування їх на банківський рахунок відповідача, а отже і про порушення нею зобов'язань з їх повернення, сплати відсотків, штрафів, комісії, інфляційних втрат.
Довідка про ідентифікацію (а.с. 24) не може підтверджувати надання кредитних коштів відповідачу, оскільки вона складена самим первісним кредитором і з неї достовірно не вбачається такий факт.
Будь-яких інших доказів про надання кредитних коштів відповідачу, перерахування їх на її банківський рахунок, матеріали справи не містять.
Також суд звертає увагу й на те, що матеріали даної цивільної справи не містять доказів погодження сторонами умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем не виконано свій процесуальний обов'язок, не доведено факт видачі кредитних коштів відповідачу та погодження істотних умов кредитного договору між сторонами. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Щодо застосування позовної давності до наведених вимог, заяву про що подано представником відповідача, суд, ураховуючи необґрунтованість позову, вважає, що відповідні підстави для вирішення цього питання відсутні.
Судові витрати необхідно розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд відмовляє в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 625, 626, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: м Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складене 04.11.2025.
Суддя Ю. В. Рибалка