07.11.2025 Провадження по справі № 2-о/940/58/25
Справа № 940/2164/25
Іменем України
07 листопада 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі: Козуб І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тюмень, російська федерація, посилаючись на те, що остання, будучи громадянкою України, померла на території російської федерації, у відносинах з якою зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, а тому свідоцтво про смерть, видане органом даної іноземної держави не має юридичної сили в Україні. Встановлення цього факту необхідне для реєстрації смерті ОСОБА_2 у встановленому законодавством України порядку та настання відповідних правових наслідків, зокрема, прийняття спадщини після її смерті, а іншим шляхом встановити необхідний факт неможливо.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Білоус Р.С. не прибули. Представник заявника до суду надіслав заяву про слухання справи у його відсутності.
Представник Тетіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 статті 16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
При цьому, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
При зверненні до суду заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами, цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів поліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази.
Відповідно до ст. 49 ЦК України актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи, яка підлягає державній реєстрації відповідно до закону та обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
В судовому засіданні встановлено, що мати заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою. України, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в м. Тюмень Тюменської області, російська федерація, що підтверджується копією її паспорта громадянина України НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 25.09.1983 року та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданого 05.11.2024 року 97250003 Тюменським філіалом № 6 ГАУ ТО «МФЦ».
Таким чином, факт смерті ОСОБА_2 зареєстрований іноземним органом реєстрації.
Відповідно до п.7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, чинним законодавством передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, а саме: їх легалізація в установленому законом порядку, або такий порядок може бути визначений міжнародно-правовим договором.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Разом з цим, відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р., укладеної між державами членами СНД, зокрема, Україною і Російською Федерацією, та ратифікованою Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ«Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.
Так, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинена з 27.12.2022.
За таких обставин заявник не може отримати належні документи, які підтверджують смерть громадянки України ОСОБА_2 та зареєструвати її смерть на території України, останній позбавлений можливості в інший, позасудовий порядок, вирішити питання щодо реєстрації компетентним органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті його матері, який має юридичні наслідки, зокрема прийняття спадщини після її смерті.
А тому, з урахуванням наведених норм права, наданих суду документів, а також, враховуючи, що встановлення факту смерті необхідно заявнику для проведення державної реєстрації факту смерті матері, суд доходить висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тюмень Тюменської області, російська федерація, в зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Молодецьке Знаменського району Кіровоградської області, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тюмень Тюменської області, російська федерація.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя: Т.П.Косович