Справа № 373/2389/25
Номер провадження 2-др/373/15/25
07 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
з участю секретаря судових засідань Бутович Я.О.,
представника позивача адвоката Чирки П.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Фляшовського Вадима Антолійовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу надану адвокатом Фляшовським Вадимом Анатолійовичем відповідачу в цивільній справі № 373/2389/25 за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян “Навчально-спортивна база» Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства» Колос» Агропромислового комплексу України про примусове стягнення з відповідача нарахованих та не виплачених компенсацій за невикористані щорічні відпустки, що мали бути виплачені при звільненні у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить стягти з Підприємства об'єднання громадян “Навчально-спортивна база “Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос» Агропромислового комплексу України на його користь суму нарахованої але не виплаченої компенсації за невикористані щорічні відпустки, у зв'язку зі звільненням з роботи, у розмірі 12921 гривень 22 копійки та інфляційні втрати понесені внаслідок незаконної та несвоєчасної виплати належних розрахункових сум починаючи з 25 червня 2018 року, з дня звільнення з роботи по 31 березня 2025 року в розмірі 9125 гривень 73 копійки, а разом - 22046 гривень 95 копійок.
20.10.2025 ОСОБА_1 направив на адресу канцелярії Переяславського міськрайонного суду Київської області заяву про залишення без розгляду його позову.
Ухвалою суду від 21.10.2025 клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду по справі № 373/2389/25 було задоволено, а його позов залишено без розгляду
Від представника відповідача адвоката Фляшовського В.А. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, з питання стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень 00 коп, які були понесені Підприємством об'єднання громадян “Навчально-спортивна база» Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства» Колос» Агропромислового комплексу України, у зв'язку із участю адвоката в справі № 373/2389/25, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Обґрунтоване клопотання тим, що з моменту пред'явлення позову, адвокатом Фляшовським В.А., який діє в інтересах відповідача, виконано певний обсяг роботи, а саме: адвокат прибував до суду задля отримання копії позовної заяви та додатків до неї; вивчав ці матеріали та складав відзив на позов. Свою роботу адвокат оцінив у 10000 гривень. Ці послуги були надані адвокатом Фляшовским В.А. відповідачу, про що складено Акт №1 приймання - передачі наданих послуг від 24.10.2025.
Зазначений Акт №1 від 24.10.2025 складений на підставі п. 5.1. Договору про надання правничої допомоги від 11.04.2024, сторонами якого є Салько Богдан Миколайович - директор Підприємства об'єднання громадян “Навчально-спортивна база» Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства» Колос» Агропромислового комплексу України та адвокат Фляшовський Вадим Анатолійович, яким зазначено, що вартість послуг адвоката визначається сторонами в Акті прийому - передачі наданих послуг.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо вимог адвоката Фляшовського В.А. вказавши, що заявлені вимоги є безпідставними в частині суми заявленої до стягнення та не узгоджуються з приписами ЦПК України в контексті ч. 5 ст. 142 ЦПК України, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Позивач в судовому засіданні також просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення зазначивши, що ним була подана заява про залишення позову без розгляду виключно внаслідок збігу обставин, які унеможливлюють його особисту участь в судових засіданнях (стан здоров'я позивача, який проходить лікування та стан здоров'я його дружини, яка на даний час перебуває під наглядом лікарів, та потребує уваги та піклування також і з боку позивача), що також вплинуло на його матеріальні можливості в контексті оплати послуг адвоката.
В судове засідання адвокат Фляшовський В.А. не прибув. Направив до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності. Просив задовольнити його заяву.
В силу ч. 4 ст. 270 ЦПК, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, доводи викладені в заяві представника позивача і думку представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, оскільки таке питання перед судом не ставилось.
За приписами ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).
За приписами частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, з'ясуванню підлягають обставини, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, чи зловживав своїми правами.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо позивач, до початку розгляду справи по суті, подав заяву про залишення позову без розгляду.
Розгляд справи № 373/2389/25 по суті розпочатий не був.
Мотивацією заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, вказаної в самій заяві, став збіг важких сімейних обставин та фінансового стану, що унеможливлює сплату ним послуг адвоката, та його безпосередню участь в судових засіданнях, яку він бажає приймати.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що саме по собі звернення з позовом до суду та подання заяви про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених ним судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 751/10961/16.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у складі колегії судців Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.01.2021р. у справі № 521/3011/18 було зазначено, що: «З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами».
В поданій заяві про ухвадення додаткового рішення, представником відповідача не вказано, які саме дії позивача при зверненні до суду, чи у ході розгляду справи по суті, є необґрунтованими та у чому вони виражені. Доказів такого суду також не надано.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу не підлягає до задоволення, оскільки, вимоги викладені в ній, в контексті необґрунтованості дії позивача, як підстави для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), не обгунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 263, 268, 270, 354 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви адвоката Фляшовського Вадима Антолійовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу надану адвокатом Фляшовським Вадимом Анатолійовичем відповідачу в цивільній справі № 373/2389/25 за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян “Навчально-спортивна база» Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства» Колос» Агропромислового комплексу України про примусове стягнення з відповідача нарахованих та не виплачених компенсацій за невикористані щорічні відпустки, що мали бути виплачені при звільненні у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя І.О. Опанасюк