"06" листопада 2025 р. Справа № 363/4743/25
06 листопада 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
05 серпня 2025 року о 20 год. 35 хв., по вул. Кургузова, 9, в м. Вишгороді, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (2,56‰), чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №413615 від 05 серпня 2025 року, направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Вишгородська ЦРЛ» від 05 серпня 2025 року, результатом тесту на приладі «Drager 6820» від 05 серпня 2025 року, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 серпня 2025 року, копією військового квитка ОСОБА_1 , листом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо відсутності посвідчення водія у ОСОБА_1 , витягом з ІПНП та даними відеозапису.
Суд призначав справу до розгляду тричі, зокрема 04 вересня 2025 року, 02 жовтня 2025 року та 06 листопада 2025 року, однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув.
01 вересня 2025 року та 06 листопада 2025 року на електронну адресу суду від імені ОСОБА_1 (електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надійшли заяви, які кваліфікованого електронного підпису не містять. У зазначених заявах ОСОБА_1 просив розглянути справу без його участі, повідомивши, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Факт керування транспортним засобом 05 серпня 2025 року не заперечував, зазначивши, що переставляв автомобіль на вільне місце для паркування, розташоване приблизно за 500 метрів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно п. 2.9.а ПДР України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а ПДР України є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він проїхав незначну відстань під час керування автомобем, підставою для звільнення його від відповідальності бути не можуть, оскільки відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння настає незалежно від тривалості чи відстані поїздки.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя