Справа № 362/6135/25
Провадження № 2/362/3402/25
07 листопада 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» про витребування відомостей, визнання незаконною транзакції, визнання припиненими зобов'язань та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 4, 5 і 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Насамперед, вимоги пунктів першого і другого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки вони взагалі не є предметом спору між сторонами.
Викладені у вказаних пунктах прохальної частини позову прохання не є способами захисту цивільних прав які використовуються при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зокрема, зазначені у пунктах першому і другому прохальної частини заяви прохання може бути викладено у вигляді окремого процесуального документу відповідно до положень ЦПК України.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Також, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що позивач не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію; картка чи мобільний телефон не губилися, доступу до них треті особи не мали; списання коштів відбулося внаслідок протиправної діяльності невідомої особи (осіб)).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що позивач не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію; картка чи мобільний телефон не губилися, доступу до них треті особи не мали; списання коштів відбулося внаслідок протиправної діяльності невідомої особи (осіб)).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що позивач не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію; картка чи мобільний телефон не губилися, доступу до них треті особи не мали; списання коштів відбулося внаслідок протиправної діяльності невідомої особи (осіб)).
Як прилад: у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
Наприклад:
- «позивач не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію, що підтверджується …. »;
- «картка чи мобільний телефон не губилися, що підтверджується …. »;
- «треті особи не мали доступу до картки чи мобільного телефону позивача, що підтверджується …. »;
- «списання коштів відбулося внаслідок протиправної діяльності невідомої особи (осіб), що підтверджується …. ».
Крім того, слід звернути увагу на те, що наведене за змістом позову на виконання вимог пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, твердження позивача про перебування у нього оригіналів усіх доданих до позову доказів є неправдивим та не відповідає дійсності, оскільки позивач не має у себе оригінала свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (додаток № 23).
Серед іншого, суд звертає увагу представника позивача на необхідності чіткого і конкретного формулювання додатків до позову при формуванні переліку додатків через систему «Електронний суд», оскільки зазначення додатків: «17.1.jpg», «17.2.jpg», «20.1 відповідь Інтер-ріск.pdf» і « 20.2 відповідь Інтер-ріск.pdf.», унеможливлює визначення документів які позивач додає до позову, а які не додає!!!
Належним зазначенням додатку - є зазначення назви документу та його реквізитів (номеру, дати та інше).
Дане питання є надзвичайно важливим та до нього не слід відноситись формально, оскільки саме від того як сформульовано додатки до позову, залежить висновок про те, звідки в матеріалах справи опинився той чи інший документ.
Тобто, у випадку зазначення додатків: «17.1.jpg», «17.2.jpg», «20.1 відповідь Інтер-ріск.pdf» і « 20.2 відповідь Інтер-ріск.pdf.», неможливо зрозуміти який саме документ позивач додав до позову???!!!
При цьому, фактично в доданих до позову документах відсутні документи із назвами «17.1.jpg», «17.2.jpg», «20.1 відповідь Інтер-ріск.pdf» і « 20.2 відповідь Інтер-ріск.pdf.» та додано до позовної заяви документи які не вказано в переліку додатків до позову.
Внаслідок цього, заявлені у позові додатки не відповідають фактичній кількості і виду додатків які додано.
Тобто, у випадку зазначення додатків у спосіб як це зробив представник, неможливо зрозуміти який саме документ позивач додав до позову???!!!
Як наслідок, слід вказувати назву документа і його реквізити; у такому випадку легко ідентифікувати документ який позивач додає до позову.
В іншому випадку, виникає плутанина із додатками та невідповідність переліку додатків фактично доданим документам.
Внаслідок такого зазначення переліку додатків, позивачем додано до позову документи які відсутні в переліку додатків!
Якщо документ відсутній у додатку, то суд не має підстав враховувати його як доказ, оскільки його не додано до позову!
Одночасно, суд зауважує, що перелік додатків за змістом позову є відмінним із переліком додатків які представником фактично вказано в системі «Електронний суд», що створює плутанину із тим, які саме документи додає адвокат, ті які вказані в переліку до позову (23 додатки), чи ті які зазначено в додатках до електронного документу в системі «Електронний суд» (33 додатки)!!!
Отже, позивачу необхідно ретельно перевірити перелік документів та чітко і зрозуміло сформувати додатки до позову.
У зв'язку із цим, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» про витребування відомостей, визнання незаконною транзакції, визнання припиненими зобов'язань та зобов'язання вчинити дії.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя