Справа № 357/17962/25
Провадження № 2/357/7456/25
07 листопада 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява за підписом представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» Супрун Єлизавети Вікторівни.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Цуранову А.Ю.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно із ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана (подана) Супрун Єлизаветою Вікторівною.
На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано: сформовану в системі «Електронний суд» довіреність від 11.09.2025 в порядку передоручення, якою Черненко Сергій Павлович на підставі витягу з ЄДР від 11.09.2025 щодо АТ «Перший Український Міжнародний Банк» уповноважує Супрун Єлизавету Вікторівну представляти інтереси АТ «Перший Український Міжнародний Банк» в судах України; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи АТ «Перший Український Міжнародний Банк» від 06.10.2023 з переліком уповноважених представників товариства; довіреність від 23.07.2024 АТ «Перший Український Міжнародний Банк», в особі заступника голови правління-фінансового директора Школяренка Костянтина Олександровича, якою уповноважено юрисконсульта відділу судового супроводження Управління стягнення проблемних активів Департаменту стягнення кредитів банку Супрун Єлизавету Вікторівну на представництво інтересів заявника (позивача).
Згідно із ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
З матеріалів справи не вбачається, що Супрун Є.В. є керівником Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» та/або працівником товариства з відповідними повноваженнями на звернення до суду, оскільки такі повноваження діяти від імені товариства у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Слід зазначити, що надана до матеріалів справи копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи АТ «Перший Український Міжнародний Банк» містить перелік уповноважених представників товариства, зокрема Черненка Сергія Павловича (керівник) та Школяренка Костянтина Олександровича (представник).
Поряд з цим, вказана виписка не містить у переліку представника товариства Супрун Єлизавету Вікторівну.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Супрун Єлизавета Вікторівна є адвокатом або має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах заявника (позивача) по даній справі, тому відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка має права її підписувати.
Додана до матеріалів справи копія довіреності від 24.07.2025 АТ «Перший Український Міжнародний Банк», якою уповноважено адвоката Анохіну О.О. на представництво інтересів заявника (позивача), правового значення не має, оскільки з позовом до суду звернулась саме Супрун Є.В.
Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позовна заява подана за допомогою системи «Електронний суд».
Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу по справі позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення, при цьому наданий до позовної заяви список згрупованих відправлень (роздруківка) не свідчить про виконання позивачем вимог абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
За змістом ч. 7 ст. 43 ЦПК України таким доказом є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
За змістом постанови Верховного Суду від 18.04.2019 по справі № 914/1955/17 належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Відповідно до ч. 9 ст. 43 ЦПК України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Стаття 185 ЦПК України визначає підстави залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Цуранов