Справа № 355/2115/25
Провадження № 2/355/1198/25
21 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до Баришівської районної державної нотаріальної контори, Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.
До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Куценко Н.В. з позовною заявою у якій просить зняти арешт, реєстраційний номер обтяження: 37717, дата реєстрації 22 червня 2004 року, підстава обтяження: постанова, б/н 05 березня 2001 року, додаткові дані: архівний номер: 3154599KIEV1000, архівна дата: 10 березня 2001 року, дата виникнення: 07 березня 2001 року, № реєстратора: 96077-2118, внутр. №9601462В24F2482A5346; тип майна: квартира, частина квартири, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , який був накладений на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 .
Свої позовну заяву представник позивача обґрунтувала тим, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з наміром відчужити належну йому частку квартири, нотаріусом було відмовлено позивачу, оскільки як в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна існує арешт. Зазначений арешт був накладений на підставі постанови державного виконавця Баришівського відділу виконавчої служби. В зв'язку з чим приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Джурою С.В. було повідомлено, що посвідчити договір відчуження частки квартири від його імені не можливо та рекомендовано звернутися до виконавчої служби з проханням зняти арешт або до суду з позовом про зняття арешту з майна. Після звернення до виконавчої служби, позивач отримав відмову, яка мотивована тим, що станом на 13 серпня 2025 року в державного виконавця відсутня технічна можливість зняти арешт з квартири.
Позивач ОСОБА_1 , до судового засідання не з'явився, передав свої повноваження адвокату Куценко Н.В..
Представник позивача ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, однак повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник від Баришівської районної державної нотаріальної контори та Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з'явились, повідомили суд про можливість розгляду позовної заяви за їх відсутністю. Відзиву, стосовно позовної заяви надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України слід, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України слід, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ст. 76 ЦПК України « Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і показаннями свідків.»
Відповідно до ст. 89 ЦПК України «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).»
Як слід з копії паспорта позивач є громадянином України.(а.с.6-7)
З копії свідоцтва про право власності на житло від 15 січня 2001 року позивач ОСОБА_1 та його родина дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 мають у приватній власності квартиру загальною площею 38.84 кв.м. органу приватизації Птахівниче ЗАТ «Березанське» в АДРЕСА_1 (а.с.9)
З копії довідки від 31 липня 2025 року №0725039 заступника генерального директора комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» Каліщук С.П. слід, що станом на 01 січня 2013 року згідно матеріалів інвентаризаційної справи власниками квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, яке видане Птахівничим ЗАТ «Березанське» 15 січня 2001 року на підставі розпорядження від 17 листопада 2000 року зареєстрованого Баришівським БТІ 16 лютого 2001 року в книзі №2 реєстрований №410 форма власності приватна 1/1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .(а.с.10)
З листа начальника Баришівського ВДВС у Броварському районі у Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Миколи Старенького слід, на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Березанського міського суду Київської області від 02 лютого 2001 року про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь вагонного депо «Дарниця» борг в сумі 4289,00 гривень. По даному виконавчому провадженню ухвалено постанову про накладання арешту на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить 3 роки, отже винести постанову про зняття арешту з майна та вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, немає технічної можливості, оскільки дане виконавче провадження знищено.(а.с.11)
З копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 березня 2001 року слід, що був накладений арешт на майно ОСОБА_1 на 1/3 частину приватизованої квартири АДРЕСА_1 .(а.с.12)
З листа роз'яснення приватного нотаріуса Джури С.В. Броварського районного нотаріального округу Київської області слід, що засвідчити договір відчуження (продажу) частки у праві спільної сумісної власності на квартиру не можливо, оскільки накладено арешт.(а.с.13)
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути також припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Також, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ч.1ч.2 ст. 56 Закону України «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Отже як було встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 має квартиру, представники Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) наклали арешт на 1/3 частки квартири. Крім того було внесено в Реєстр прав власності на нерухоме майно та до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна квартиру 1/3 яка належить позивачу. Заборгованість за виконавчим листом була погашена. Позивач
якому за законом належить майно, на яке накладено арешт, правомірно звернулась до суду про зняття арешту з її майна, позовні вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 30, 76-89, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України,-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до Баришівської районної державної нотаріальної контори, Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна задовольнити .
Зняти арешт реєстраційний номер обтяження: 37717, дата реєстрації 22 червня 2004 року, підстави обтяження: постанова, б/н, 05.03.2001, додаткові дані: архівний номер: 3154599КІЕV1000, архівна дата: 10 березня 2001 року, дата виникнення: 07.03.2001, номер реєстру: 96077-2118, внутр. №9601462В24F2482A5346; тип майна: квартира, частина квартири, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , який був накладений на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 28 жовтня 2025 року
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов