Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2423/25
Провадження № 2/279/1250/25
03 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Пацко О.О.,
з участю секретаря судових засідань - Селюк К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коростень цивільну справу №279/2423/25 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васянович Марія Іванівна до Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Представник позивача звернулась до суду з позовом до Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача та після її смерті за законом відкрилась спадщина на належне їй майно у вигляді земельної ділянки розміром 2.61 га кадастровий №1822381200:07:000:0094, що розташована на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
За життя батьків позивач часто вів спільне господарство з ними. Після смерті батька, матір позивача залишилася одна, потребувала сторонньої допомоги. Тому, позивач з 2009 року забрав матір до свого місця проживання та проживав разом з нею до дня її смерті, доглядав за нею, мав спільний побут із спадкодавцем, приймав участь у спільних витратах на ліки, харчування, утримання житла, ремонт, сплачував комунальні послуги, тощо.
На підставі вищевикладеного позивач просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем за законом - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, з підстав викладених в позові.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просив розгляд справи провести у його відсутність, не заперечує у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки від 11.07.2024 року № 271/06-19, виданої Горщиківською сільською радою Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та проживала на день смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно запису в погосподарській книзі за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 . За вищевказаною адресою гр. ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна.
Відповідно акту про проживання від 28.03.2025 року, позивач з 2009 року забрав матір до свого місця проживання та проживав разом з нею до дня її смерті.
07.02.2025 року за вих.№ 63/01-16 в.о. завідувача Першої Коростенської державної нотаріальної контори Мошківському Миколі Володимировичу повідомлено про те, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , закінчився 07 лютого 2011 року. В зв'язку з тим, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 пропущено.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, з тих підстав, що надані ним до нотаріуса документи однозначно не підтверджують факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Приписами статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження №61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження №61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження №61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження №61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження №61-3620св21).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Позивач, звертаючись до суду із позовом, вказує, що його мати не була зареєстрованою разом з ним за однією адресою, проте до дня його смерті вона проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні надали покази, що ОСОБА_1 проживав із своєю матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження №61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
При цьому, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом, зазначені висновки наведені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі № 175/4514/20.
Судом встановлено, що позивач на час відкриття спадщини постійно проживав разом з матір'ю до дня її смерті, що підтверджується наданими доказами, а тому наявні підстави для встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та встановлення факту постійного проживання позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Керуючись ст. 263-265, 294, 315-319 ЦПК України, ст.1261,1268 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васянович Марія Іванівна до Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Горщиківська сільська рада Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: 11560, Житомирська область, Коростенський район, с. Горщик, вул. Центральна, 31, код ЄДРПОУ 04347930.
Суддя Ольга ПАЦКО