Справа № 352/2418/25
Провадження № 2-а/352/61/25
07 листопада 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю: представника позивача Венгринюка Ю.В.,
представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Горблянського В.Я.,
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
16.10.2025 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 23.09.2025 р. через мобільний застосунок "Приват24" позивачу стало відомо, що на його банківські рахунки було накладено арешт. Підставою для накладення арешту стала постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 23.09.2025 р. у виконавчому провадженні №77401057, відкритому на підставі постанови №1162 від 27.11.2024 р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про існування вищевказаної постанови №1162 від 27.11.2024 р. позивачу не було нічого відомо, останній її не отримував ані на руки, ані засобами поштового зв'язку.
Вказана постанова отримана 06.10.2025 року адвокатом Венгринюком Ю.В. на його запит до РТЦК, що підтверджується трекінгом поштового відправлення з сайту АТ "Укрпошта" та конвертом.
Згідно постанови №1162 від 27.11.2024 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП також зазначається, що розгляд справи був призначений на 11 год. 00 хв. 27.11.2024 р. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, хоча був належно повідомлений про місце і час розгляду справи, нових доказів не подавав та клопотань щодо перенесення розгляду справи не заявляв, а тому ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн.
Окрім того, 22.11.2024 р. позивачу ОСОБА_1 було видано повістку про те, що йому належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 25.11.2025 р. о 09 год. 00 хв. для уточнення військово облікових даних та визначення рівня придатності до проходження військової служби під час мобілізації (проходження ВЛК) за адресою (як зазначено і виправлено в повістці): ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є старшим лейтенантом та прийнятий на військову службу відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з 07.12.2024 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаду командира взводу цієї військової частини.
Враховуючи вищенаведене вказує, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачу не вручалася (не направлялася) в установленому законом порядку та спосіб, повістка (повідомлення) із зобов'язанням з'явитися об 11 год. 00 хв. 27.11.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачу ОСОБА_1 не направлялася (не надавалася), окрім повістки від 22.11.2024 р. для з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 год. 00 хв. 25.11.2024 р. за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних та визначення рівня придатності до проходження військової служби під час мобілізації (проходження ВЛК), справу про адміністративне правопорушення розглянуто за його відсутності, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права брати участь під час розгляду відповідної справи щодо себе та/або скористатися правничою допомогою захисника.
Тому просить скасувати постанову скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити.
ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, в якому із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що ОСОБА_1 разом із посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 21.11.2024 прибув для проходження військово лікарської комісії для визначення придатності до служби в ЗСУ. Проте позивач будучи військовозобов'язаним відмовився від проходження ВЛК та подав заяву про відмову від ВЛК від 21.11.2024.
На підставі встановлених обставин уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №9/4144 від 22.11.2025, яким зафіксоване вказане вище адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 доведено відомості щодо місця (приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , кабінет 11) та часу (10 год. 00 хв. 27.11.2025) розгляду справи, про що позивач засвідчив своїм підписом, отримавши другий примірник протоколу під підпис. Додаткових пояснень позивач не надав, на розгляд справи не прибув, хоча був належно повідомлений про місце та час розгляду справи, нових доказів не подавав та клопотань щодо перенесення розгляду справи не заявляв. У зв'язку з неприбуттям позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, за результатами розгляду справи винесено постанову №1162 від 27.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої за вчинене адміністративне правопорушення постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 17 тис. гривень. Другий примірник постанови було надіслано позивачу засобом поштового зв'язку АТ «Укрпошта» 27.11.2024 згідно квитанції поштового відправлення №7740103729571. У зв'язку із не оскарженням та не оплатою штрафу оскаржена постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 звернута до примусового виконання, що підтверджується зверненням від 28.02.2025 №1/615.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 20.10.2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.
Протокольною ухвалою від 24.10.2025 року поновлено позивачу строк на звернення до суду із позовом.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що згідно заяви про відмову від проходження військово-лікарської комісії, підписаної ОСОБА_1 21.011.2024 року, останній не надав згоду на проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39).
З цього приводу 22.11.2024 року було складено протокол №9/4144 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено: Громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 21.11.2024 року для проходження військово лікарської комісії для визначення ступеню придатності до служби в ЗСУ. Проте позивач будучи військово зобов'язаною особою відмовився від проходження ВЛК, про що свідчить заява про відмову від ВЛК від 21.11.2024 року, написана ОСОБА_1 , таким чином порушивши вимоги абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та вчинивши це в умовах особливого періоду згідно з абз.13 ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України»", тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Про розгляд на 27.11.2024 року об 11:00 годині адміністративної справи відносно вказаного адміністративного правопорушення повідомлено ОСОБА_1 , про що він розписався у даному протоколі та отримав копію протоколу, про що міститься підпис ОСОБА_1 у відповідній графі(а.с.38).
У відповідності до постанови №1162 від 27.11.2024 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП: Громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 21.11.2024 року для проходження військово лікарської комісії для визначення ступеню придатності до служби в ЗСУ. Проте позивач будучи військово зобов'язаною особою відмовився від проходження ВЛК, про що свідчить заява про відмову від ВЛК від 21.11.2024 року, написана ОСОБА_1 , таким чином порушивши вимоги абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та вчинивши це в умовах особливого періоду згідно з абз.13 ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України»", тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП, про що 22.11.2024 року був складений протокол №9/4144 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи був призначений на 11:00 год 27.11.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в кабінеті №11.
Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, хоча належно повідомлений про місце та час розгляду справи, нових доказів не подавав та клопотань щодо перенесення розгляду справи не заявляв. Постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. (а.с.41).
27.11.2024 року ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист з номером відправлення 7740103729571(а.с.42).
28.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 надіслано Івано-Франківському ВДВС звернення щодо примусового виконання постанови про стягнення штрафу згідно постанови №1162 від 27.11.2024 року (а.с.42зв).
Постановою старшого державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.09.2025 року ВП №77401057 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 у зв'язку із наявності виконавчого провадження з виконання постанови № 1162 від 27.11.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 34000 грн штрафу (а.с.13).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2025 року №11318 старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 07.12.2024 року у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.14).
Вказане також підтверджується записом у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с.10-13).
В матеріалах справи міститься повістка, виписана на ім'я ОСОБА_1 , якому належить з'явитися 25.11.2024 року о 9 годині для уточнення військово-облікових даних та визначення рівня придатності до проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_5 , виписана 22.11.2024 року (а.с.19).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 №278/1/1892 від 06.12.2024 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК 06.12.2024 року.
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі, іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Як передбачено абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Тож, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст.235 КУпАП).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно положень ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Так, питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Суд встановив, що 21.11.2024 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до служби в ЗСУ.
Проте позивач відмовився від проходження ВЛК, про що свідчить заява про відмову від ВЛК від 21.11.2024 року, написана ОСОБА_1 , мотивована тим, що він відмовляється від проходження ВЛК, оскільки був незаконно та насильно, проти його волі із застосуванням до нього фізичного насильства, доставлений до приймальні ТЦК та СП.
Суд звертає увагу на те, що позивач жодних доказів з приводу наведеного до матеріалів справи не долучив, не здобуті такі і під час розгляду справи. Відсутні будь-які звернення ОСОБА_1 у компетентні органи з приводу застосування щодо нього психологічного тиску чи фізичного насильства.
З системного аналізу вимог вищевказаних нормативно-правових актів відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК. Проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність, зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Слід зазначити, що за даних обставин справи, законодавством не передбачено підстав для військовозобов'язаних щодо відмови від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Наявні у матеріалах справи докази свідчать про чітку відмову позивача від проходження медичного огляду ВЛК.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено 22.11.2024 року в присутності позивача та за його особистим підписом. Також у протоколі була зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення та місце її проведення, тобто позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про ознайомлення позивача з його правами, до протоколу долучалась заява про відмову від проходження ВЛК.
Вказана обставина позивачем будь-якими доказами не спростована, доказів проходження ВЛК або початку його проходження на момент винесення постанови (27.11.2024), суду не було надано. Крім того, позивач мав змогу прийти у визначений час, зазначений в протоколі та принести всі необхідні докази на підтвердження зазначеного у заяві, обґрунтувати свою позицію. Однак, останній на розгляд справи не прибув.
Відтак, у суб'єкта владних повноважень не було підстав не виносити оскаржувану постанову.
З огляду на зазначене, у задоволенні позову слід відмовити.
VІ. Судові витрати.
У випадку відмови у задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Рішення складене в повному обсязі 07.11.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.