Ухвала від 07.11.2025 по справі 345/4023/19

Справа №345/4023/19

Провадження № 1-кп/345/160/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2025 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019090170000682 від 09.06.2019 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 та ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 10.09.2025 продовжено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою на 60 днів до 15 листопада 2025 року включно.

07.11.2025 у судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, змінились лише частково, проте нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилось.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п.30).

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи і власності, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти та восьми років відповідно. З огляду на покарання, яке може бути призначене ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд доходить до висновку про існування реальних ризиків того, що він може здійснити спроби переховування від суду. До того ж, існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Ризик переховування обвинуваченого від суду існує, оскільки ОСОБА_5 не має постійного місця роботи або навчання, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, міцних соціальних зв'язків не підтримує. Обвинувачений офіційно працював та не має постійного джерела доходу, тому може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення. Крім того, судове слідство у кримінальному провадженні перебуває на стадії завершення, в судовому засіданні 07.11.2025 року прокурором змінено обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 в частині викладу фактичних обставин вчиненого, на думку прокурора, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Зазначені обставини в сукупності створюють підвищений ризик можливого ухилення обвинуваченого від покарання, що може бути йому призначено за результатами судового розгляду. Відтак, на переконання суду, тримання обвинуваченого під вартою відповідає суспільним інтересам, які переважають інтереси права особи щодо поваги до її особистої свободи.

У даному випадку прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі.

Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, суд висновує про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинувачуваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Наведене не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Пунктом 1 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

У даному випадку суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді застави та зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

Враховуючи викладене, керуючись ст.177,183,331 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12») на 60 днів, тобто до 14 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя