Справа № 344/16419/25
Провадження № 3/344/5237/25
06 листопада 2025 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., за участі захисника Сендецького В.Р., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№449629 від 10.09.2025 року вбачається, що водій ОСОБА_1 06.09.2025 року о 13-00 год. в м.Івано-Франківську, по вул.Коновальця, 110, керуючи транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_1 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце, чим порушив 2.10.а)ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте захисник Сендецький В.Р. подав до суду клопотання, в якому міститься пояснення ОСОБА_1 , зокрема, останній пояснив, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди він не мав наміру залишати місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Навпаки, одразу після події на місце події прийшов потерпілий та вони домовилися про зустріч. ОСОБА_1 виявив готовність владнати ситуацію та відшкодувати завдані збитки. Між ним та потерпілим була досягнута домовленість про зустріч з метою врегулювання наслідків дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши думку захисника, дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п.2.10. а) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто залишення місця пригоди є умисною дією при якій особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.
В даному випадку, ОСОБА_1 не вживав заходів щодо умисного, свідомо залишення місця пригоди, переховування транспортного засобу з метою приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння. Зокрема, такі дані в матеріалах справи відсутні.
Натомість, матеріали справи містять пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив про домовленість з потерпілим про відшкодування завданих збитків. Отже, дії особи не свідчать про наявність прямого умислу на порушення вимог п.2.10.а) Правил дорожнього руху України.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Виходячи із диспозиції ст. 122-4 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди. В той же час таких даних щодо умислу на вчинення адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 судом встановлено не було.
Оскільки, склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження. Інших доказів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449629 від 10.09.2025 року в матеріалах справи не має.
Таким чином суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а тому справа підлягає до закриття.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.247, 283-287, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Олег ЛАЗАРІВ