Справа №338/886/25
05 листопада 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю секретаря Чорній К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Думич О.І., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Також позивачка ставить вимогу про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з нею.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шлюб між позивачкою та відповідачем зареєстрований 18 вересня 2010 року у Жураківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №8. За час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що спільне життя з відповідачем, вони припинили спільне проживання і кожен з них живе окремим життям та власними інтересами, шлюб існує формально, подружніх відносин не підтримують. Зазначає, що примирення з відповідачем неможливе, подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Вважає, що шлюб носить формальний характер, що дає підстави для його розірвання.
У судове засідання позивачка не з'явилася. До початку засідання представник позивача подала заяву у якій просила проводити розгляд справи за відсутності позивачки. Вимоги позову підтримала, просила шлюб розірвати. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, відзиву на позов, а також жодних клопотань до суду не подав. У зв'язку з цим суд постановив ухвалу про проведення розгляду справи у порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 104, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18 вересня 2010 року у Жураківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №8. За час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні стосунки між сторонами припинені і шлюб фактично існує формально, його збереження суперечить інтересам позивачки. Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що шлюб слід розірвати.
Щодо місця проживання дитини, слід зазначити наступне.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Так, у постанові від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини, а саме, що згідно з частиною 1 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. Тому дане питання в ході розгляду справи про розірвання шлюбу вирішене не може бути, оскільки предмет спору у даних справах різний, орган опіки та піклування, участь якого у вирішенні спору є обов'язковою, до справи не залучався, докази з приводу цих обставин сторони не подавали та судом не досліджувались, судовий збір за вирішення цих позовних вимог не сплачувався.
Сторонам слід роз'яснити, що вони вправі звернутися із вимогою про визначення місця проживання дитини у разі наявності спору до суду або ж до органу опіки та піклування, що відповідатиме вимогам ст. 161 СК України.
На підставі наведеного, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.206, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18 вересня 2010 року у Жураківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №8.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції або безпосередньо шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський