Справа № 215/5776/25
2/215/2495/25
07 листопада 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача.
03.07.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №141574 від 27.05.2024 в розмірі 8299,34 грн., понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. та по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 27.05.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та Відповідачем укладено Кредитний договір № 141574 у письмовій формі. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику. Відразу після вчинених дій Відповідача, 27.05.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця
Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі - 8299,34 грн., яка складається з наступного: 5631,32грн. - заборгованість по кредиту; 2268,02 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. 400,00грн. - комісія за кредитним договором.
10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 141574 від 27.05.2024 в розмірі 8299,34 грн..
Заяви, клопотання учасників справи.
В судове засідання представник позивача Поляков О.В. не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно поштового повідомлення, а.с. 75-76, а також за допомогою оголошення про виклик відповідача, яке було опубліковано на сайті Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а.с. 81, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не надавала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 09-00 год. 12.09.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано інформацію.
На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 07.11.2025 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи, оскільки існує сукупність умов, передбачених нормами ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 141574, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надало ОСОБА_1 кредит з метою задоволення потреб позичальника (п. 2.2), у сумі 9334 грн. (п. 2.2.1), у наступному порядку: 7000,50 грн. на картку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 2333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісію, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.
Згідно п. 2.3. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390% річних, тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до п. 2.4., 2.5., знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн., стандартний тариф складає 100 грн. Комісія за надання кредиту складає 2333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення Догвоору за ставкою 25% від загальної суми кредиту.
Згідно п. 2.6. Договору, загальний строк кредитування складає 84 днів з 27.05.2024 по 19.08.2024. Також, разом з Договором, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-13, 14-15, 16-21, 22-23).
До матеріалів справи позивачем додано повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 29.01.2025 № 153/29-01 про успішний переказ коштів на рахунок НОМЕР_2 , що також підтверджується відповіддю АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 35, 77-78).
Згідно наданої картки виконання договору, судом встановлено, що станом на 19.08.2024 ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» мала заборгованість в розмірі 8299,34 грн., з яких: 5775,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 2268,02 грн. - заборгованість по відсоткам, 400 грн. - заборгованість по комісії, що також підтверджується випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 141574 (а.с. 40, 42).
10.10.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №10102024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Згідно витягу з додатку №1 до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024, а саме Реєстру прав вимоги №3 від 09.12.2024, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 141574 від 27.05.2024 в розмірі 8299,34 грн., з яких: 5775,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 2268,02 грн. - заборгованість по відсоткам, 400 грн. - заборгованість по комісії (а.с. 43-47, 48, 49, 50).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так, судом встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 141574, який підписаний особистим підписом відповідача, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надало ОСОБА_1 кредит з метою задоволення потреб позичальника (п. 2.2), у сумі 9334 грн. (п. 2.2.1), у наступному порядку: 7000,50 грн. на картку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 2333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісію, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.
Згідно п. 2.3. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390% річних, тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до п. 2.4., 2.5., знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн., стандартний тариф складає 100 грн. Комісія за надання кредиту складає 2333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразовов в день укладення Догвоору за ставкою 25% від загальної суми кредиту.
Згідно п. 2.6. Договору, загальний строк кредитування складає 84 днів з 27.05.2024 по 19.08.2024. Також, разом з Договором, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-13, 14-15, 16-21, 22-23).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство виконало зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі №753/16762/15-ц факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
У відповідності до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України) .
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Як вбачається, 10.10.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №10102024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Згідно витягу з додатку №1 до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024, а саме Реєстру прав вимоги №3 від 09.12.2024, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 141574 від 27.05.2024 в розмірі 8299,34 грн., з яких: 5775,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 2268,02 грн. - заборгованість по відсоткам, 400 грн. - заборгованість по комісії (а.с. 43-47, 48, 49, 50).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Оскільки ТОВ «ФК «ЕЙС» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», та враховуючи, що відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків та комісії не виконала, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит, відсотки та комісію за користування не сплатила в повному обсязі, чим порушила умови кредитного договору, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 141574 від 27.05.2024 в розмірі 8299,34 грн.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.
Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», яким сторони погодили вид та вартість послуг, також надано прайс-лист АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», Додаткову угоду №29 до договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025, згідно якої надано позивачу юридичну допомогу по кредитному договору ОСОБА_1 , акт прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 7000 грн. (а.с. 51-52, 53, 54).
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як роз'яснено в п. 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн., та відповідно до вимог ч.4 ст.137, ч.ч.2,3 ст.141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 63), який сплачений позивачем при зверненні до суду.
На підставі Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 207 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 141574 від 27.05.2024 в розмірі 8299,34 грн., з яких: 5631,32 грн. - заборгованість по кредиту; 2268,02 грн. - заборгованість по відсоткам, 400 грн. - заборгованість по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено та підписано 07 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», місцезнаходження за адресою: 02090, м. Київ, вул. Харківське шоссе, 19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: