Справа 206/6299/25
Провадження 2-а/206/85/25
07 листопада 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за адміністративним позовом Відділу №4 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України громадянина Республіки Таджикистана,
за участі: представника позивача Василишина Д.О.,
відповідача ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ) ,
представника відповідача Гусєва І.І. (в режимі ВКЗ),
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшов для розгляду вищезазначений позов. Представник позивача просить суд:
- затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ для виїзду за кордон НОМЕР_1 терміном дії до 25.02.2030, востаннє здійснив в'їзд в Україну 10.02.2025 року через ПП «Маяки - Удобне» та з того часу з України не виїжджав що підтверджується інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.
Із заявою про продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні до міграційних органів України -не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного громадянина Республіки Таджикистану біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - відсутня.
За фактом порушення строку перебування в Україні відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПP MДР 007651 від 05.11.2025, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.203 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН 007640 від 05.11.2025, відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста гривень) грн. 00 коп.
05.11.2025 року відносно громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено рішення № 1217100100000635 про примусове видворення з України. Від підпису ОСОБА_3 відмовився, що підтверджується підписом свідків у рішенні про примусове видворення, а також актом про відмову.
Крім цього, Позивач зазначає, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме:
-тривалий час перебуває на території України без законних підстав;
-відсутній діючий документ, що дає право на виїзд з України;
ухиляється від виїзду з України після втрати законних підстав перебування, передбачених ч. 16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 11.09.2011 року.
-відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, що унеможливлює забезпечення свого перебування та проживання на території України.
Враховуючи зазначене існують обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі.
Відсутність документу, що дає право на виїзд з України,також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додатково зазначаємо, що наявність даних у інформаційних базах ГУ ДМС у Дніпропетровській області, або у інших документах не свідчить про належним чином ідентифіковану особу, яка має документ, що дає право на виїзд з території України, у розумінні положень ст. 289 КАС України.
Отже, наявність вищевикладених обставин, створює підстави для затримання Відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України (а.с. 1-9).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та викладені обставини, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що не заперечує поїхати з України, визнає, що порушив законодавство, але просив надати можливість самостійно поїхати з країни. Захисник адвокат Гусєв Ігор Ігорович підтримав позицію відповідача та просив піти йому на зустріч, надати можливість поїхати з країни самостійно.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Відділу №4 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України громадянина Республіки Таджикистан (а.с. 50).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ для виїзду за кордон НОМЕР_1 терміном дії до 25.02.2030, востаннє здійснив в'їзд в Україну 10.02.2025 року через ПП «Маяки - Удобне» та з того часу з України не виїжджав що підтверджується інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (а.с. 10-12).
Управлінням стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань внесено подання начальнику Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про прийняття рішень про примусове видворення та поміщення до ПТПІ ОСОБА_4 (а.с. 13-15).
За фактом порушення строку перебування в Україні відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПP MДР 007651 від 05.11.2025, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.203 КУпАП, а також протокол про адміністративне затримання № МДН 000232 від 05.11.2025 за ч. 2 ст. 263 КУпАП (а.с. 17-19 20-22).
З пояснень ОСОБА_1 та відповіді Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_1 звертався в поліцію з приводу втрати паспорта громадянина Таджикистану, вжитими заходами встановити місцезнаходження документа не виявилось можливим (а.с. 22-23).
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН 007640 від 05.11.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста гривень) грн. 00 коп. (а.с. 24-25).
05.11.2025 відносно громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено рішення № 1217100100000635 про примусове видворення з України. Від підпису ОСОБА_3 відмовився, що підтверджується підписом свідків у рішенні про примусове видворення, а також актом про відмову (а.с. 27-30).
05.11.2025 відносно громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (а.с. 31-32).
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, Державна міграційна служба України приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України.
Згідно діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI
Згідно з частиною першою статті 9Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянств в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорам України.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону, відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України (частина 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150, а саме: пп. 2 п. 2 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Згідно визначення пункту 14 частини першої статті 1Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина п'ята статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Абзацом 1 ч. 1 статті 30 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до положень частини 3 статті 30 Закону № 3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Положеннями абзацу першого частини 4 статті 30 Закону № 3773-VI, передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. Відповідно до частини 8 статті 30 Закону № 3773-VI, положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Згідно із статтею 289КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства такого виду заходу як, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України. Відповідно до частини 11 статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців. Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Чахал проти Великобританії» будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим. Також, підкреслимо, що відповідно до підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Отже, відповідач допустив порушення вимог міграційного законодавства України, станом на час розгляду справи в суді Відповідач перебуває на території України незаконно, постійного місця проживання, законного джерела існування та власності в Україні немає, будь-яких дій для легалізації факту свого перебування на території України не вчиняв. Також відповідач ухилився від виконання рішення компетентного органу про його примусове повернення.
У відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Наведені обставини, з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України, дають підстави для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про затримання громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на 6 місяців до 05.05.2026 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Відділу №4 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України громадянина Республіки Таджикистан - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, до 05.05.2026 року з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя В.В. Гаркуша