Справа №206/3388/25
2/206/2002/25
08.10.2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Румянцев О.П.,
секретар судового засідання Богатько Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
17 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 03.09.2024 року за справою №398/1624/24 з його утримуються аліменти на користь Відповідача ОСОБА_2 на утримання спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від суми постійних доходів позивача до досягнення дитиною повноліття. Позивач сумлінно виконує рішення суду, здійснюючи щомісячні виплати і до наполягання з боку Відповідача у примусовому стягненні аліментів, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Позивач та Відповідач перебували у шлюбі, з 25.03.2024 року припинили сімейні відносини, у зв'язку з чим рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2024 року за справою №398/1892/24 шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано. З дати припинення шлюбних відносин між Позивачем та Відповідачем, Позивач перебуває у сімейних відносинах з іншою жінкою, ІНФОРМАЦІЯ_2 у Позивача народилася друга дитина - ОСОБА_4 , яка станом на дату подання позовної заяви разом з матір'ю перебуває на утриманні Позивача. Крім того на дату розгляду справи №398/1624/24 Позивач, будучи діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснював винаймання житла у АДРЕСА_1 (за місцем несення служби), де ринковий рівень оренди житлової нерухомості в середньому удвічі нижче, ніж вартість винаймання житла в Бучанському районі Київської області, де Позивач наразі проходить військову службу та орендує житло. Власного житла Позивач у власності немає, наразі витрати на оренду житла перевищують 1/3 доходу Позивача. У зв'язку з погіршенням матеріального стану Позивача, а саме: при отриманні військового грошового забезпечення в тому ж самому розмірі, Позивач, через вимушений переїзд військової частини на даний час винаймає житло з вищим ціновим показником орендної плати, а також враховуючи те, що у позивача від нових сімейних відносин народилась донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка разом зі своєю матір'ю, знаходячись у статусі внутрішніх переміщених осіб, та не маючі власного житла на території України, де не ідуть бойові дії, знаходяться на утриманні позивача, він вважає за необхідне звернутися до суду щодо перегляду розміру аліментів. Враховуючи те,що утримання дітей, є спільним обов'язком обох батьків, відповідно до статті 141 СКУ, та ту обставину, що матеріальний стан Відповідача дозволяє у рівній мірі з Позивачем приймати участь у матеріальному забезпеченні спільної дитини, Позивач вважає предмет позову обґрунтованим. Просить суд зменшити розмір аліментів, утримуваних з мене за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.09.2024 року за справою №398/1624/24 на користь Відповідача ОСОБА_2 на утримання спільної дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини постійного доходу Позивача щомісячно, але в любому випадку не менше, ніж мінімально визначений законодавством рівень, до досягнення дитиною повноліття.
19 червня 2025 року ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. Від відповідача надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 22.02.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2024 року розірвано (а.с.7,8).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.09.2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову, тобто з 28.03.2024, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5,6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилася друга дитина - ОСОБА_4 (а.с.3).
Згідно довідки ВЧ № НОМЕР_1 Національної гвардії України №0462 від 18.04.2025 року, ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та отримує грошове забезпечення. Загальна сума доходу за період з 10/2024 року по 03/202а року становить 265164,49 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями ч.2 ст.182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
За своїм юридичним змістом положення ст.192 СК України не носять імперативного припису, а є нормами диспозитивними, тобто дають суду право, а не обов'язок на зменшення розміру стягуваних аліментів. Право на зменшення розміру аліментів, виникає тільки за наявності певних обставин, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на положення ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як встановлено в судовому засіданні, після ухвалення рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.09.2024 року про стягнення з позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову, тобто з 28.03.2024, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінився його сімейний стан.
У позивача ОСОБА_1 від нових сімейних відносин народилася друга дитина - донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як зазначає позивач, що донька разом з матір'ю, знаходячись у статусі внутрішніх переміщених осіб та не маючи власного житла на території України, де не ідуть бойові дії, знаходяться на його утриманні, однак жодних доказів на підтвердження вказаного факту позивачем до позову не додано. Також позивачем не доведено обставин на які він посилається обґрунтовуючи свої позовні вимоги, а саме те, що він немає власного житла та витрати на оренду ним житла перевищують 1/3 його доходу. Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження того факту, що в його матеріальному стані відбулися зміни, які не дозволяють сплачувати йому аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначеному рішенням суду розмірі.
Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності достатніх підстав для зменшення аліментів, які стягуються з позивача за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.09.2024.
Враховуючи встановлені обставини та виходячи із засад розумності, справедливості та інтересів дітей, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.09.2024 року на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-185, 191, 192 СК України, ст.ст. 10-13, 76-84, 141, 223, 258-259, 263-265, 272-279, 430 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про зміну розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.П.Румянцев