Справа № 183/10324/25
№ 3/183/4498/25
29 жовтня 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, що надійшли з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, продавчиня ФОП, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Відповідно до протоколу серії ВАД №446151 від 04.10.2025 року, встановлено, що 04.10.2025 року о 09:40 годині, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж пива без ліцензії, чим порушила вимоги ч.7 ст.16 ЗУ 3817-ІХ від 18.06.2024 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані до нього докази, суддя приходить до таких висновків.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що « ОСОБА_1 здійснювала продаж пива без ліцензії». Працівником поліції вказану обставину - не доведено, оскільки жодних доказів на підтвердження продажу (реалізації) товару матеріали справи не містять. Жодних фіскальних чеків, пояснень свідків, відеофіксації факту вчинення правопорушення в матеріалах справи не має.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на вказані норми закону вбачається, що об'єктива сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, має декілька окремих складів з відповідними кваліфікуючими ознаками. При цьому вказана стаття є бланкетною, оскільки закріплює лише загальні ознаки правил поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, відсилає до норм інших нормативних актів іншої галузі права.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП під час формулювання об'єктивної сторони протиправного діяння необхідно обов'язково встановити в чому полягала невідповідність цим вимогам діяння особи, що порушила закон.
Для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25 квітня 2003 року передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є зокрема у даному випадку, суб'єкт господарювання, який проводить господарську діяльність без одержання документів.
Відповідно до ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована як підприємець і не є суб'єктом, який здійснює господарську діяльність.
Під час дослідження матеріалів справи також можна достеменно встановити, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей за якою ціною проводилася реалізація (продаж) пива, скільки його було реалізовано, коли саме, не зазначено особу, якій було реалізовано, вартість, не зафіксовано факту продажу та отримання грошей. Також відсутні відомості щодо грошових коштів, вилучених внаслідок реалізації, та їх місцезнаходження, оскільки санкція статті передбачає як конфіскацію предметів торгівлі, так і виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
У той час як суд не вправі самостійно змінювати особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
У відповідності до вимог ст.62 Конституції України особа не зобов'язана доводити свою невинуватість. Крім того, згідно чинного законодавства, вина особи у вчиненні будь якого проступку (в тому числі адміністративного правопорушення), повинна бути доведена в установленому законом порядку тобто, в межах процедури, чітко визначеної нормативно правовим актом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
По-друге, відповідно до от. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 року у справі №524/832/17, адміністративне провадження № К/9901/23762/18.
По-третє, відповідно до правової позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 року у справі №524/832/17, адміністративне провадження № К/9901/23762/18, однією з підстав (в сукупності) для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності може бути неповідомлення про проведення зйомки на боді-камеру. Також зазначено, що зйомка події має здійснюватися працівниками поліції безперервно.
Будь-яких свідків, які могли б підтвердити факт вчинення або невчинення правопорушення ОСОБА_1 немає, про що також зазначено у складеному протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Таким чином не зрозуміла правова кваліфікація адміністративного правопорушення, його дійсність, відношення особи, на яку було складено протокол до цих обставин та взагалі існування підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відповідно до статті 252 КУПАГІ обов'язок щодо збирання доказів покладається на особу що складає протокол, отже суд самостійно не може збирати такі докази.
Відповідно до правової позиції викладеною ЄСПЛ у справах «Малофеева проти Pocii'»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Таким чином, хоча б одного об'єктивного та належного доказу на підтвердження факту продажу ОСОБА_1 будь-яких товарів не зафіксовано, лише суб'єктивна думка конкретного працівника поліції, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КпАП України, а усі сумніви щодо керування суд має тлумачити на користь останньої відповідно до положень ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 1 ч 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги вищенаведене, вважаємо, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 256, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.П. Крохмалюк