Справа № 628/3012/20
№ 1-кп/183/597/25
04 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 22.03.2017 року за № 12017229740000107 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу з метою приводу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що
ОСОБА_3 оголошено у розшук.
Відповідно до інформації Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_3 на теперішній час не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, на даний існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватися від суду; ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, ризик вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність зазначених ризиків.
На даний час наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається зазначений ризик; крім того, обвинувачений перебуває у розшуку і продовжує не з'являтися до суду.
- здійснювати вплив на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні.
- може вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв?язки, законні джерела існування, характеризується доволі посередньо.
По-перше, наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується у тому числі і показами потерпілих, свідків, відомих обвинуваченому, і, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких може мати інформацію щодо їх фактичного місця мешкання та місця перебування, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-третє, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про соціальну небезпечність особи, яка унеможливлює його перебування в даний час у суспільстві, тому є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
На цей час заявлені ризики жодним чином не зменшились, продовжують існувати та підтверджують недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, мається необхідність застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 29.09.2025 до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області подано клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задля розгляду якого виникла необхідність у затриманні останнього з метою приводу до суду.
Під час судового розгляду прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши думку прокурора, суд вважає, що дане клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Під час розгляду клопотання судом встановлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу.
При вирішенні питання про затримання обвинуваченого з метою приводу суд враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтована. Також вказані під час судового розгляду прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявні.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено законом до категорії тяжких, санкцією якого передбачене покарання у вигляді тільки позбавлення волі, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого навмисно переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тому суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись на свободі та ухиляючись від суду, може скоїти нові кримінальні правопорушення, а, фактично, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, суд прийшла до висновку, що існують обставини, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання обвинуваченого
ОСОБА_3 з метою приводу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дворічна Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Куп'янської окружної прокуратури Харківської області, який буде здійснювати процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1