Рішення від 03.11.2025 по справі 204/7370/25

Справа № 204/7370/25

Провадження № 2/204/3660/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.та просить суд визнатитаким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31505 від 21.12.2020, вчинений приватним нотаріусом про стягнення з нього на користь відповідачазаборгованості, що виникла за кредитним договором, сума якої складає 54904,61 грн. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.було вчинено виконавчий напис№ 31505, яким запропоновано стягнути з позивача заборгованість. На підставі виконавчого напису,28.05.2021державним виконавцем Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)було відкрито виконавче провадження. Позивач не згодна з винесеним виконавчим написом, оскільки приватним нотаріусом не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, у зв'язку з чим останнябула позбавлена об'єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу. Тому є сумніви щодо перевірки нотаріусом наявності у боржника перед кредитором саме такої заборгованості, як і перевірки безспірності вимог. У зв'язку з чим, позивач булавимушена звернутися до суду із даними позовними вимогами.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніправід 15.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.19).

Позивач в судове засідання не з'явилася про день та час розгляду справи повідомлялася належними чином, представник яка діє в її інтересах ОСОБА_3 в позовній заяві просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. 22.07.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», надійшла заява про визнання позову, а тому просить стягнути з них 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову, а іншу частину судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

Представники третіх осіб про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили та письмових пояснень не надали.

Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2020приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.вчинено виконавчий напис № 31505, відповідно до якого на підставі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача, заборгованість у сумі 54904,61 грн., що виникла за кредитним договором №01502/007XSGF від 16.08.2013, укладеним з ПАТ «Платинум Банк, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 18102020-ФК від 18.10.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (а.с.12 на зворотному аркуші).

На підставі вказаного виконавчого напису, державним виконавцем Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.05.2021було відкрито виконавче провадження № 65414589 з примусового виконання виконавчого напису №31505 від 21.12.2020 (а.с. 13).

Постановою головного державного виконавцяВолноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ТринєєвоюО.О.від 01.07.2025було визначено поточний рахунок фізичних особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій (а.с.13).

Щодо правового регулювання процесуального порядку вчинення нотаріусом виконавчого напису та підстав визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акту в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення виконавчих написів, чинна на момент вчинення спірного виконавчого напису, визначена в розділі 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (далі - Інструкція).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 22.02.2012№ 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Проте, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет'та приватним нотаріусом не надано суду документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у відповідача права вимоги.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20).

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св-20) зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд враховує висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені в постанові від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) та встановивши відсутність доказів направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа, суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд зазначає, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

До подібних правових висновків дійшов також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18), постанові від 25.03.2019, у справі № 629/3881/16-ц, провадження № 61-31187св18.

Так, в матеріалах справивідсутні відомості про вручення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що призвело до порушення процедури вчинення напису.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, встановивши, що між сторонами існує спір з приводу наявності і розміру заборгованості за кредитним договором, та враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при вивченні матеріалів справи, а також враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову в частині визнання виконавчого напису № 31505 від 21.12.2020 недійсним, суд приходить до висновку, про наявність законних підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню.

За викладених вище обставин, враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову частині визнання виконавчого напису № 31505 від 21.12.2020 недійсним, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню.

Щодо вирішення клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет'про повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого останньою при подачі позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

23.07. 2025 представник відповідача подав до суду заяву про визнання позову, в якій просить на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, в порядку ст.141 ЦПК України, з урахуванням положень ст.142 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 50% від належної до оплати за подання даного позову суми судового збору у розмірі 484,48 грн. (50% від суми 968,96 грн.).

Керуючись ст.ст. 215, 216, 220, 628, 638, 799, 806 ЦК України, ст.ст.10,12,13,81,141,247,263,265,280-284,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, який зареєстрований в реєстрі№ 31505 від 21.12.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», ЄДРПОУ 43311346 судовий збір на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у розмірі 484,48грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 );

Відповідач -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», ЄДРПОУ 43311346, (адреса місця знаходження: м. Ірпінь, вул. М. Стельмаха, буд. 9А, оф. 204);

Третя особа: Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ 34782767,(адреса місця знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 44Н, кв. 92);

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович(адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя: С.В.Чудопалова

Попередній документ
131606624
Наступний документ
131606626
Інформація про рішення:
№ рішення: 131606625
№ справи: 204/7370/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (18.11.2025)
Дата надходження: 10.07.2025
Предмет позову: про визнання виконавого напису таким, що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
05.09.2025 13:30 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
03.10.2025 11:30 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
03.11.2025 15:00 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
01.12.2025 13:45 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська