Справа № 203/8008/25
Провадження № 2/0203/3196/2025
07 листопада 2025 року суддя Центрального районного суду м.Дніпра Казак С.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшов вищезазначений позов.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно правил альтернативної підсудності, встановлених ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частинами 1,6,8 ст.187 ЦПК України передбачено, що якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, м.Гірник Покровського району Донецької області віднесено до тимчасово окупованих територій.
Суд враховує, що оскільки офіційне місце реєстрації відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, останнє не може вважатися офіційною адресою фізичної особи, за якою вона може отримувати кореспонденцію.
Частинами 1,2 ст.1 Закону України «Про забезпечення праві і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 зазначеного вище Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Згідно ст.41 Закону України «Про забезпечення праві і свобод внутрішньо переміщених осіб» Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.
Відповідно до ч.1 ст.5 «Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи» Закону України «Про забезпечення праві і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст.5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
Відповідно до витягу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що згідно діючої довідки №2115-7500630121 від 27.04.2022 року відповідач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Підстав для пред'явлення позову до Центрального районного суду міста Дніпра в порядку ст.28 ЦПК України з матеріалів справи не вбачається.
За вказаних обставин, а також враховуючи, що на момент пред'явлення позову відповідач, як внутрішньо переміщена особа, був взятий на облік за зазначеною вище адресою, справа не підсудна Центральному районному суду міста Дніпра та відповідно до ч.1 ст.27, п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ЦПК України підлягає передачі на розгляд за підсудністю за місцем обліку та мешкання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи, до Хустського районного суду Закарпатської області.
Керуючись ст.ст.27,31,258-260 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу, передати на розгляд за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.Ю.Казак