Справа № 201/9935/25
Провадження № 2/0203/2701/2025
про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Іваницька І.В.,
вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на квартиру -
До Центрального районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 14.08.2025 про направлення справи за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ознайомившись з даною позовною заявою та доданими до неї документами, перевіривши додержання позивачами вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, суддя доходить висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами п. 3. ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачі просять визнати право власності за кожним з них по частині квартири, а тому заявлені позивачами вимоги носять майновий характер. Всупереч цьому позивачами у позовній заяві помилково, без будь-яких обґрунтувань, вказано, що поданий ними позов є немайнового характеру.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2, п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. За подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 3 028,00 грн.
Позовні вимоги майнового характеру - це вимоги про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Водночас вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
З вказаного слідує, що належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду).
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно визначити ціну позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Крім того, згідно з вимогами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, як зазначалось вище, вимога про визнання права власності на квартиру є вимогою майнового характеру, тому судовий збір має бути сплачений позивачем відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за ставками судового збору, встановленими для позову майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка визначається вартістю майна, якого стосуються позовні вимоги.
Між тим позивачами не визначено вартості нерухомого майна, що є предметом спору, й не надано належного доказу звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності, з висновком про його вартість станом саме на дату подання позову до суду, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов'язаний сплатити в дохід держави за подання позовної заяви до суду.
Водночас відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Отже, у разі неможливості надати суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна та відповідно до вказаного визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті, слід вважати встановленим, що за подання вказаної позовної вимоги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140,00 грн. З урахуванням сплаченої суми судового збору 1211,20 грн, надходження якого підтверджується копією виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, до сплати підлягає судовий збір в сумі 13 928,80 грн.
Крім того, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачами у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), який повинна містити позовна заява.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що вищезазначену позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
При цьому суд зазначає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом зазначення ціни позову, сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру з урахуванням ціни позову, а також із зазначенням коду ЄДРПОУ відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст .ст. 175-177, 185, 258-260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на квартиру - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.
Суддя І.В. Іваницька