Справа № 212/11492/25
2/212/6125/25
04 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання - Савінської А.О., за участі: представника відповідача - Заклецького В.В., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди,
01 жовтня 2025 року, засобами поштового зв'язку, позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - Відповідач, ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю діда від професійного захворювання.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що неповнолітній ОСОБА_2 є її сином та онуком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що з 25 лютого 1981 року по 26 травня 2009 року її батько та дід неповнолітнього ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Суха Балка», та працював на шахті «Ювілейна». 26 травня 2009 року ОСОБА_3 звільнився з підприємства у зв'язку з виходом на пенсію. Зазначила, що після звільнення з підприємства відповідача через деякий час стан здоров'я ОСОБА_3 погіршився, у зв'язку з чим його направили до Українського НДІПМ де 10.03.2009 йому було встановлено остаточний діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.). ЛН другого ступеня. 10 квітня 2009 року було складено Акт №28, в якому зазначено, що причиною професійного захворювання ОСОБА_3 є робота на шахті «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» де він працював більше 23 років в умовах перевищення рівня запиленості. 03 червня 2009 року висновком МСЕК ОСОБА_3 було визнано інвалідом третьої групи з втратою працездатності. Зазначила, що незважаючи на тривале лікування її батько та дід ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що померлий ОСОБА_3 був для її сина і батьком і дідом, вони проживали разом в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що її сина постійно гнітило те, що під час хвороби діда він нічим не міг допомогти йому, сину на той час було 14 років, і спостерігати за муками діда сину було неможливо. Вказала, що її син до останнього сподівався, що дід ще поживе, зможе перемогти хворобу. Незважаючи на те, що з часу смерті діда пройшов певний час її сина не полишають відчуття скорботи та відчаю. Просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_2 600 000 гривень без утримання податків, зборів та інших платежів.
Ухвалою судді від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 жовтня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не підпадає під перелік осіб, які відповідно до норм чинного законодавства України надають йому право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю фізичної особи, оскільки не належить до кола осіб, визначених ст. 1168 ЦК України. Позивач не надав разом із позовною заявою належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх вимог. Крім того зазначив, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. ОСОБА_3 свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я та його наслідки. Зазначив, що протиправних дій, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням професійного захворювання ОСОБА_3 відповідач не вчиняв. Вказав, що моральна шкода заявлена позивачем у розмірі 600 000 гривень не доведена, є необґрунтованою, завищеною, такою, що не відповідає принципам розумності та справедливості.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, при зверненні до суду із позовом, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, та відсутності ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12).
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 20 березня 2015 року встановлено, що шлюб зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано (а.с.13).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 20 травня 2023 року (а.с. 29).
ОСОБА_3 у період з 25.02.1981 по 08.07.1986, з 29.07.1986 по 03.10.1989, та з 14.09.1995 по 26.05.2009 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Суха Балка». Звільнений з підприємства 26 травня 2009 року, за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, ст. 38 КЗпП України (а.с. 17-26).
Відповідно до Акту №28 розслідування хронічного професійного захворювання від 10 квітня 2009 року, проведено розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_3 : хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої - другої ст., емфізема легень першої-другої ст.) ЛН другого ст. Також зазначено, що особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є: адміністрація шах «Південна» РУ ХХ партз'їзду, «Ювілейна» РУ ім. ХХ партз'їзду та «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України (а.с. 27-28).
Згідно довідки МСЕК від 11 січня 2024 року серії АА №0000331, встановлений причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , з професійним захворюванням від 10.03.2009 (а.с. 31).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю особи, виникає у чоловіка (дружини), батьків (усиновлювачів), дітей (усиновлених), а також осіб, які проживали з нею однією сім'єю, з моменту смерті цієї особи.
Закон не визначає онука до категорії осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана смертю фізичної особи. Право на таке відшкодування мають, зокрема, особи, які проживали із померлим однією сім'єю.
Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Належними та допустимими доказами проживання осіб однією сім'єю є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, тощо (аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС N588/350/15 від 15 серпня 2019 року).
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_2 є онуком померлого ОСОБА_3 , доказів того, що неповнолітній ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_3 проживали однією сім'єю станом 20 травня 2023 року, суду не надано.
З урахуванням вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , оскільки діючим законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, особам які не належать до категорії осіб визначених ч. 2 ст. 1168 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд вважає за необхідне за положеннями ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви, компенсувати судові витрати за рахунок держави.
Керуючись ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити у позові ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5.
Повне рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко