ЄУН 211/10563/25
Номер провадження 2/211/4640/25
04 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді Гонтар А.Л.
з участю секретаря Костяк Д.Л.
розглянувши у судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері ,-
10 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом в Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері вказуючи, що вона є матір'ю відповідача , є непрацездатною особою, гостро потребує матеріальної допомоги відповідача у зв'язку з тим, що має мінімальну пенсію , вона хворіє, має купі різних хвороб, що потребує витрати на ліки, відповідач не хоче добровільно їй допомогти , хоча є працездатним , на утриманні непрацездатних осіб інших немає , тому просить стягнути аліменти в розмірі частини.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 15 вересня 2025 року провадження по справі відкрито та справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з клопотанням розглядати справу у її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 є непрацездатною особою , пенсіонеркою за віком та матір'ю відповідача ОСОБА_2 ( а.с. 10,14) , отримує пенсію сума якої за період з січня 2025 року по серпень 2025 року становить 29172,01 грн., має хворобу очей , а саме, відкртокутову глаукому обох очей; атеросклероз артерій кінцівок; злоякісне новоутворення прямої кішки; синдром подразненого кішківника; геморої неуточнений; остеоартроз та потребує довгострокового лікування .
Згідно зі ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. У відповідності до ч.1 ст. 202 СКУкраїни повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх «дітей» утримувати своїх батьків виникає на підставі сукупності наступних умов - походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення), непрацездатність матері, батька та потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Отже, зобов'язання повнолітніх «дітей» утримувати своїх батьків не виникає в разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. При цьому обов'язок повнолітніх «дітей» не пов'язується з їхньою працездатністю й можливістю надавати батькам матеріальну допомогу (це зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі №212/1055/18-ц),.
У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними особами, зокрема, є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами . Відповідно до ст. 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», діти зобов'язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними. Таким чином, необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року надано роз'яснення, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.
Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК).Таким чином, право на утримання від дочки, сина - мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Обов'язок дітей утримувати батьків не залежить від їхнього матеріального стану.
У частині 1 ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно з ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з огляду на матеріальний та сімейний стан сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст.204 СК України для звільнення відповідачів від сплати аліментів на утримання позивачки .
Оскільки позивачка є непрацездатною , страждає рядом хронічних захворювань, отримує мінімальну пенсію в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги від свого повнолітнього сина, а відповідач не заперечує сплачувати аліменти в розмірі частини від його доходу, то позовні вимоги підлягають задоволенню .
Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви.
При розгляді справи суд взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 вересня 2019 року в справі № 212/1055/18-ц, від 10 січня 2019 року в справі № 369/7004/17, які є обов'язковими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1211,20 грн. судового збору,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 205 СК України, ст. ст. 12, 81, 142, 268-270 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти як на утримання непрацездатної матері в розмірі частка від всіх видів доходу щомісячно починаючи з 10 вересня 2025 року і довічно .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.11.2025 року.
Суддя А.Л.Гонтар