Справа № 932/17203/25
Провадження № 1-кс/932/6405/25
06 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпро надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов'язання службової особи ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за її заявою від 27.10.2025 року (талон ЖЄО/ЄО №56385 від 28.10.2025).
Скаргу обґрунтовано наступним. 27 жовтня 2025 року близько 11:00 год. за її адресою АДРЕСА_1 , вона була змушена викликати слідчо- оперативну групу ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області. Під протокол нею було подано письмову заяву про вчинений злочин працівниками ДТЕК ОСОБА_4 посвідчення №32016086 та ОСОБА_5 , який підпадає під кваліфікацію положень ст.355 КК України. Зазначену заяву під протокол про кримінальний злочин від мене відібрав слідча ОСОБА_6 (жетон №0048692, ДНП №044083) ВП№4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області та після реєстрації заяви, на виконання п.1 ч.2 ст.60 КПК України їй було вручено талон ЖЄО/ЄО №56385 від 28.10.2025. 29 жовтня 2025 року в черговій частині ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області вона дізналась, що відомості про злочин за її заявою від 27.10.2025 слідчою ОСОБА_6 ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області не були внесені, чим порушено вимоги ст.214 КПК України.
ОСОБА_3 надала слідчому судді заяву про розгляд скарги без неї, вимоги скарги підтримує у повному обсязі.
Слідчий до суду не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що узгоджується з положеннями ст. 107 КПК України.
Матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення за ст.355 КК України представниками ДТЕК ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (ЄО №56385 від 28.10.2025), на запит слідчому судді з ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, надані не були, у зв'язку з чим, враховуючи стислі строки розгляду справ відповідної категорії, передбачені КПК України, визнано можливим розглянути скаргу на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 27.10.2025 року ОСОБА_3 звернулась до ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.355 КК України, представниками ДТЕК ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка була зареєстрована в інформаційно- телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за №56385 28.10.2025.
Заявник вказує, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 зазначає, що «27.10.2025 близько 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 за її місцем мешкання прийшли два невідомих чоловіка, назвалися представниками ДТЕК з приводу відключення лічильника світла. На її вимогу надати для цього відповідні документи та документи самого пристрою, який веде облік та фіксує користування електроенергією, ніяких сертифікатів та інших документів, окрім свого посвідчення на ім'я ОСОБА_4 № НОМЕР_1 ДТЕК не надали, у зв'язку з чим вона не надала їм доступ до електропристрою (лічильника) і вони пішли. Протиправними діями їй завдана моральна шкода».
Вважає, що в діях зазначених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.355 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Так, на переконання слідчого судді, враховуючи викладені ОСОБА_3 обставини події, що мала місце 27.10.2025 року, зміст заяви не містить об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених особливою частиною Кримінального кодексу України.
Як уже зазначив слідчий суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Так, доводи заявника, викладені у заяві, є лише її незгодою з діяльністю осіб - представників ДТЕК, однак на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення будь -якого з кримінальних правопорушень, передбачених особливою частиною Кримінального кодексу України, а тому відсутня необхідність у перевірці доводів заявника засобами кримінального процесу.
Для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена про відмову у задоволенні скарги.
Отже, враховуючи, що зі змісту заяви ОСОБА_3 від 27.10.2025 (ЖЄО №56385 від 28.10.2025) про кримінальне правопорушення убачається, що така заява не містить відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, бездіяльності уповноважених осіб ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області не вбачається, у зв'язку з чим, скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 26, 214, 303 - 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1