Провадження № 2/510/2209/25
Справа № 510/2275/25
07 листопада 2025 року м. Рені Одеської області
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області, Центру надання адміністративних послуг при Ренійській районній Державній адміністрації, ОСОБА_2 /треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державне підприємство «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса» - Сортировочна (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця»)/ про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
03 листопада 2025 року представник позивача - адвокат Крутій Ю.П. звернувся до суду з відповідним позовом з вимогами про скасування рішення Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області № 504-V11 від 13 вересня 2018 року про затвердження проекту землеусторю щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання Центру надання адміністративних послуг переоформити право власності на земельну ділянку. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) та суб'єктний склад такого спору.
Статтею 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, справу адміністративної юрисдикції визначено як публічно правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Так, підставою для звернення позивача до суду стала незгода з рішенням Ренійської міської ради № 504-V11 від 13 вересня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у м. Рені», за яким ОСОБА_2 надано земельну ділянку у власність.
Даний спір є публічно правовим, оскільки відповідач у справі - Виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області є суб'єктом владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, внаслідок чого виник даний спір, який є компетенцією адміністративних судів, тому даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказані обставини є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Слід також зазначити, що за правилами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Частиною 1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Таким чином, вищезазначена норма містить виключний перелік категорій справ, які слід розглядати в місцевих загальних судах як адміністративних судах.
Водночас, згідно правил розмежування предметної підсудності, які визначені ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
З наведених вище обставин вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується спору із суб'єктом владних повноважень, тому провадження по справі не може бути відкрито.
Разом із тим, позивачу та його представнику слід роз'яснити, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудний виключний перелік категорій справ, які слід розглядати в місцевих загальних судах як адміністративних судах.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області, Центру надання адміністративних послуг при Ренійській районній Державній адміністрації, ОСОБА_2 /треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державне підприємство «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса» - Сортировочна (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця»)/ про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та всіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу та її представнику, що розгляд зазначеного спору віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова