Справа № 521/18495/25
Номер провадження № 2-з/521/187/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі заяву представника позивача - адвоката Личко В.С. про забезпечення позову, -
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВІ-Н», Товариство з обмеженою відповідальністю «КІАНА», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАІДА», Акціонерне товариство «Сенс Банк», Акціонерне товариство «УкрСиббанк», про поділ майна.
06 листопада через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Личко В.С. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та являється об'єктом позову, а саме:
- земельну ділянку, площею 0,1267 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 480480951210;
- земельну ділянку, площею 0,05 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 380700151210;
- квартиру, загальною площею 43,7 кв.м., житловою - 27,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 16444602;
- квартиру, загальною площею 58,5 кв.м, житловою - 41,0, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8070894.
2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (державним реєстраторам, нотаріусам) проводити будь-які реєстраційні дії щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВІ-Н» (код в ЄДРПОУ 42634294), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КІАНА» (код в ЄДРПОУ 43550965), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАІДА» (код в ЄДРПОУ 39301845), вчиняти будь-які дії щодо відомостей, які містяться в ЄДР;
3. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВІ-Н» (код в ЄДРПОУ 42634294), яка належить учаснику у розмірі 980 000, 00 (дев'ятсот вісімдесят тисяч) гривень;
4. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВІ-Н» (код в ЄДРПОУ 42634294), а саме:
- нежитлову будівлю (складова частина об'єкта нерухомого майна нежитлова будівля Д), загальною площею 384,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1847729851101;
- нежилі приміщення (складова частина об'єкта нерухомого майна літ, «З», «31», «32», «з», «Ж», «Д»), загальною площею 587,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 143276451101;
5. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КІАНА» (код в ЄДРПОУ 43550965), яка належить учаснику у розмірі 142 500, 00 (сто сорок дві тисячі п'ятсот) гривень;
6. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАІДА» (код в ЄДРПОУ 39301845), яка належить учаснику у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що між сторонами виник спір щодо поділу майна подружжя. Вважає, що на сьогоднішній день існує реальна загроза з боку відповідача щодо відчуження майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, що може призвести в майбутньому до невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про поділ майна та порушити права позивачки у праві спільної сумісної власності та що застосування заходів забезпечення позову в даній цивільній справі про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, дозволить створити умови, за яких не існуватиме перешкод для виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що доводи, викладені представником позивача у заяві про забезпечення позову є необґрунтованими, адже доказів на підтвердження того, що відповідач має намір відчужити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, доказів того, що відповідач за без згоди позивача вже відчужив спірне майно, матеріали заяви не містять.
Крім того, суду не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, а також, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.
За таких обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149-151,153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Личко В.С. про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя Хаджибейського
районного суду м. Одеси Д.Д. Громік