Вирок від 04.11.2025 по справі 521/18613/25

521/18613/25

1-кп/521/2000/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025164470000281 від 22.09.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, яким на підставі ст.ст.71, 72 КК України приєднано з повністю невідбутого покарання у виді позбавлення волі за вироком Приморського районного суду м.Одеси від 05.10.2023 частину покарання 4 роки 1 місяць та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, повністю згодний із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 підписав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

За результатами спрощеного провадження судом встановлено, що ОСОБА_3 22 вересня 2025 року, у невстановлений час, але не пізніше 13 години 42 хвилини, перебуваючи на вулиці Литовській в місті Одесі, більш точної адреси не встановлено, діючи з прямим умислом, з мотивів придбання та зберігання психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, привласнив знайдений біля залізничних рейок полімерний прозорий пакунок із замком «zip-lock» із вмістом кристалічної речовини світло-бежевого кольору, масою 0,242г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,203 г, тим самим незаконно придбав, шляхом знахідки, вказану психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст якої становить 0,203 г, помістив вищевказаний полімерний пакунок до своєї правої шкарпетки, одягненої на ньому, тим самим став незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, при собі для власного вживання, без мети збуту, до моменту проведення поверхневої перевірки працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП 22 вересня 2025 року о 13 годині 35 хвилин біля будинку № 2 на вулиці Гастелло в місті Одесі, в ході якої ОСОБА_3 дістав із правої шкарпетки, одягненої на ньому, вказану речовину, після чого її було вилучено працівниками відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області під час проведення огляду місця події біля будинку № 2 на вулиці Гастелло в місті Одесі.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Обставини вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Згідно з ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

На виконання вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані: 1) заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно з ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, керуючись вимогами КПК України щодо спрощеного провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченого кваліфіковані вірно, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває та перебував на обліку у лікаря нарколога, має постійне місце проживання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення повторно та рецидив кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Санкцією ч.1 ст.309 КК України передбачено такі види покарання: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.

З огляду на викладене суд, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, його щире каяття як пом'якшуючу обставину, вчинення кримінального правопорушення повторно та рецидив злочину, як обтяжуючу обставину, приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Водночас судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України до його засудження вироком Приморського районного суду міста Одеси від 26.09.2025 року до покарання у виді виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, яким на підставі ст.ст.71,72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком у виді обмеження волі, приєднано частину невідбутого покарання у виді позбавлення волі за вироком Приморського районного суду м.Одеси від 05.10.2023 року покарання у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі із врахуванням вимог ст.72 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць. Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 визначено обчислювати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання ОСОБА_3 та взяття під варту, який він не відбув.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті (ст.70 КК України), призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень -шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення до постановлення стосовно нього попереднього вироку, суд на підставі ст.ст.70,72 КК України приходить до висновку призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного ОСОБА_3 цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним та не відбутим ОСОБА_3 вироком Приморського районного суду міста Одеси від 26.09.2025 року, у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 1 місяць.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та арешту майна.

Запобіжні заходи не обиралися.

Крім того, відповідно до вимог ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст.100, 124, 369,370,373,374,381,382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, із застосуванням ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень призначене покарання за цим вироком поглинути невідбутим більш суворим покаранням за вироком Приморського районного суду м.Одеси від 26.09.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання та взяття під варту ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 07.10.2025 року № СЕ-19/116-25/23503-НЗПРАП у розмірі 5348,40 грн.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-кристалічну речовину світло-бежевого кольору масою 0,242 г у пакеті, якаі містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст, якої становить 0,203 г, яка передані на зберігання до централізованої камери схову відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, квитанція №003279 - знищити;

-оптичний диск DVD+R, на якому записані та зафіксовані обставини які мали місце 22.09.2025 - залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131605910
Наступний документ
131605912
Інформація про рішення:
№ рішення: 131605911
№ справи: 521/18613/25
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.11.2025)
Результат розгляду: розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження: 24.10.2025
Розклад засідань:
31.10.2025 08:00 Малиновський районний суд м.Одеси
04.11.2025 08:00 Малиновський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФЕДОРЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ФЕДОРЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА
обвинувачений:
Компанцев Владислав Дмитрович