Номер провадження: 33/813/1655/25
Номер справи місцевого суду: 501/804/25
Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю. О.
Доповідач Назарова М. В.
05.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Слаблюка Василя Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну захисника Слаблюка Василя Миколайовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 08 липня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП,
Постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 08 липня 2025 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 16.02.2025 о 07:40 годині, у м. Чорноморськ, по вул. Перемоги, 1, керував транспортним засобом DAWEO NEXIA д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, а також у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, захисник Слаблюк В.М., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що:
- з відеозапису не вбачається на підставі чого ОСОБА_1 був зупинений, оскільки на початку відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 починає рух не з проїжджої частини, а з узбіччя дороги, тобто у технічно обмежених умовах, без фактичної участі в дорожньому русі, зокрема, видно, що він здійснює незначне переміщення транспортного засобу вздовж узбіччя, після чого одразу зупиняється, усі ці дії відбувалися за прямим проханням працівників поліції з метою подальшої фіксації самого факту керування транспортним засобом;
- ОСОБА_1 надавав відповідні пояснення щодо зазначених обставин під час судового засідання від 08 липня 2025 року, крім того, його захисником було подано скаргу на дії працівників поліції, оскільки аналогічні ситуації із порушенням прав громадян, зокрема, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, неодноразово мали місце саме за участю цього ж уповноваженого працівника поліції, проте суд першої інстанції залишив як ці обставини, так і пояснення ОСОБА_1 без належної оцінки;
- працівниками поліції у складеному протоколі не зазначено ані назви, ані моделі пристрою, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, не вказано номер та серію диску (носія інформації);
- відсутні будь-які дії, що підтверджують встановлення поліцейським ознак стану алкогольного сп'яніння, окрім словесного посилання на наявність запаху алкоголю, що є явно недостатнім для повного і об'єктивного встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (аналогічну позицію висловив Одеський апеляційний суд по справі № 522/19976/21 від 07.11.2022 року);
- судом першої інстанції не було взято до уваги, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння складався зовсім іншим поліцейським, який не був присутнім під час фактичного «виявлення ознак»;
- другий примірник акту поліцейські не складали та відповідно не вручали ОСОБА_1 , що є порушенням п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі;
- патрульний поліцейський діяв з порушенням відомчих інструкцій, з порушенням алгоритму дій, передбачених відомчими нормативними актами, а протокол про адміністративне правопорушення складений неправильно.
В судовому засіданні захисник Слаблюк В.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.09.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, згодом, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне право-порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному до-слідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції від 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого при-ватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнього інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 248404 від 16.02.2025, яким зафіксовано, що 16.02.2025 о 07:40 годині, у м. Чорноморськ, по вул. Перемоги, 1, керував транспортним засобом DAWEO NEXIA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера драгер, а також у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, вказаний протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.02.2025, згідно з яким від огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3а);
- відеозаписом, який було оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено, що ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, на прохання надати документи, сказав, що забув вдома (07:38:30-07:39:08 хв). Поліцейський запитав ОСОБА_1 , коли востаннє вживав спиртне, зазначивши, що від останнього чути на відстані запах алкоголю, є почервоніння очей, тремтіння пальців рук, що є ознаками алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів: «Я не употребляю» (07:59:53-07:40:11 хв). Поліцейський запропонував пройти огляд на місці зупинки або у лікаря-нарколога в медичному закладі та вказав, що якщо ОСОБА_1 відмовиться, то буде складений протокол, на що ОСОБА_1 відповів: «Я отказываюсь» (мовою оригіналу) (07:41:00 хв). «До лікаря-нарколога у медичний заклад їхати треба?» - запитав поліцейський, та ОСОБА_1 відповів: « Тоже отказываюсь…не» (мовою оригіналу) (07:41:04 хв). Поліціант запитав чи розуміє ОСОБА_1 , що у цьому у випадку буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, на що останній відповів, що так (07:41:21 хв). Згодом ОСОБА_1 роз'яснюють права, передбачені ст. 268 КУпАП, складають та ознайомлюють з протоколом, який ОСОБА_1 підписує без заперечень (07:57:30 хв).
Доводи захисника, що з відеозапису не вбачається на підставі чого ОСОБА_1 був зупинений, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що за правовим аналізом норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Положення Інструкції пов'язують обов'язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп'яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеним факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу такого водія за встановленого факту керування таким транспортним засобом.
Крім того, всупереч доводам скарги, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту інкримінованого правопорушення.
Щодо доводів скарги, що захисником було подано скаргу на дії працівників поліції, апеляційний суд зазначає таке.
Судом апеляційної інстанції враховано, що способами, визначеними чинним законодавством є, зокрема, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб'єктів, що наділені владними повноваженнями.
Так, згідно з відповіді начальника Андрія Коротченка Головного управління Національної поліції в Одеській області Одеського районного управління поліції № 2 Відділу поліції № 1 за зверненням від 28.04.2025 щодо скарги на бездіяльність поліцейських, які здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , проведено службову перевірку, за результатами якої неправомірних дій або порушення службової дисципліни в діях поліцейських виявлено не було. За результатами звернення від 23.10.2025 призначено службову перевірку.
Внаслідок цього, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції під час складання адміністративних матеріалів, а також ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Необґрунтованими є посилання захисника, що працівниками поліції у складеному протоколі не зазначено ані назви, ані моделі пристрою, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, не вказано номер та серію диску (носія інформації), з огляду на таке.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання ПДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи долучено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі.
Наявними відеозаписами підтверджено, що під час спілкування з водієм працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, наголосив їх водієві та запропоновав пройти огляд у встановленому законом порядку. На вказану пропозицію водій, після самостійного визначення, висловив однозначну відмову. Поліцейський роз'яснив водієві наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, однак водій відмовився, тому відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, з яким ознайомлено водія, роз'яснено його права.
Необхідність вказання даних про пристрій, на який проводиться відеофіксація, законом не передбачена.
Такі твердження апелянта, на думку суду, спрямовані на уникнення відповідальності і умисне, свідоме спотворення дійсних обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, наявним відеозаписом чітко зафіксований факт керування транспортним засобом, виявлення поліцейським ознак алкогольного сп'яніння, пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження такого огляду, вказані обставини у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності будь-яких дії, що підтверджують встановлення поліцейським ознак стану алкогольного сп'яніння, оскільки визначення ознак щодо можливості знаходження водія у стані сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану, у разі не погодження водія з результатами огляду, проведеного на місці зупинки, - в порядку медичного огляду у відповідному медичному закладі.
Безпідставними є посилання захисника, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння складався зовсім іншим поліцейським, який не був присутнім під час фактичного «виявлення ознак», оскільки згідно зі ст. 255 КУпАП уповноваженими особами на складання протоколів про адміністративні правопорушення є посадові особи органів Національної поліції, жодна норма не містить обов'язку особистої участі у проведенні всіх процесуальних дій кожним поліцейським окремо.
Наряд поліції складається з двох і більше поліцейських, які є уповноваженими особами. Слід зазначити, що протокол складений уповноваженою особою на підставі достовірної інформації, отриманої під час фіксації події, незалежно від того, хто саме з поліцейських фізично проводив огляд водія. Складення адміністративних матеріалів різними поліцейськими не є визначені законодавцем як порушенням норм чинного законодавства.
Отже, вказані доводи апеляційної скарги є надуманими і не мають правового підґрунтя, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Посилання захисника, що другий примірник акту поліцейські не складали та не вручали ОСОБА_1 , не спростовує висновки суду щодо наявності в діях останнього складу інкримінованого правопорушення.
За позицією апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що водієві було роз'яснено працівником поліції.
Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.
При виявленні ознак наркотичного сп'яніння у водія у поліцейського виникла законна вимога до останнього щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а у водія відповідно виник обов'язок пройти такий огляд, невиконання якого є порушенням п. 2.5 ПДР України.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі та додатково перевірені докази, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Слаблюка Василя Миколайовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,залишити без задоволення.
Постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 08 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова