Справа № 127/32993/25
Провадження №11-сс/801/918/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою ОСОБА_5 від 18.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення,
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2025 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою ОСОБА_5 від 18.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя мотивує своє рішення тим, що у діях УСБУ у Вінницькій області відсутня бездіяльність, оскільки заяву ОСОБА_5 від 18.10.2025, за підслідністю було направлено до ТУ ДБР у м. Київ.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 31.10.2025, задовільнити його скаргу та зобов'язати уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області 31.10.2025 є незаконною, невмотивованою та необґрунтованою.
Зокрема, на його думку, суд першої інстанції безпідставно виходив із того, що заявлені у скарзі вимоги не входять до компетенції УСБУ у Вінницькій області, пославшись на позицію представника цього органу, який вказував на підслідність Територіального управління ДБР у м. Києві.
На переконання апелянта, суд неправильно визначив суб'єкта, уповноваженого на внесення відомостей до ЄРДР, оскільки місцем вчинення кримінального правопорушення є територія Вінницької області, а відтак заява мала бути розглянута саме УСБУ у Вінницькій області. Зазначає, що ч. 1 ст. 214 КПК України не містить жодних обмежень щодо обов'язку будь-якого слідчого, дізнавача чи прокурора внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви чи повідомлення.
Крім того, апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував положення статей 214 та 216 КПК України, які визначають, що у випадку виникнення спору про підслідність, питання вирішується після внесення відомостей до ЄРДР, а не до цього. Отже, навіть у разі сумнівів щодо підслідності УСБУ у Вінницькій області, її посадові особи мали внести заяву до ЄРДР і вже після цього передати матеріали за належністю.
Апелянт також зазначає, що в ухвалі суду не наведено жодних даних про те, що заява була скерована до іншого органу досудового розслідування чи що відповідні відомості внесено до ЄРДР. Таким чином, бездіяльність УСБУ у Вінницькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР є триваючою та такою, що порушує вимоги кримінального процесуального закону.
На думку апелянта, судове рішення не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, визначеним статтями 370, 372 КПК України, оскільки судом не було всебічно перевірено обставини справи, подані докази оцінено формально, без належного з'ясування предмета скарги та перевірки бездіяльності відповідного органу. В ухвалі також відсутні відомості про належність і допустимість доказів, поданих стороною скаржника.
Заявник наголошує, що суд не дослідив усіх наявних матеріалів і не перевірив, чи було дотримано порядок, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, що призвело до неправильного застосування норм кримінального процесуального права.
З огляду на викладене, апелянт просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2025 та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати УСБУ у Вінницькій області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про розгляд апеляційної скарги, в судове засідання не з'явились.
Уповноважена особа УСБУ у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами провадження. Причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора здійснюється за участю особи, яка подала скаргу, відсутність слідчого чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, оскільки участь цих осіб у судовому засіданні не є обов'язковою.
Щодо заявника скарги, то з матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_5 був завчасно і належно повідомлений про день та час розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить розглядати дану апеляційну скаргу без його участі, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовільнити.
З огляду на це, а також з метою дотримання розумних строків судового розгляду, колегія суддів вважає за можливим провести розгляд апеляційної скарги у відсутності заявника та уповноваженої особи УСБУ у Вінницькій області.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2025 відповідає.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. ст. 2, 24, 214 та 303 КПК України, а також ст. 19 Конституції України, органи досудового розслідування діють у межах повноважень і способом, передбаченим законом, а право на оскарження процесуальних рішень є елементом судового контролю за досудовим розслідуванням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Із поданих матеріалів убачається, що 18.10.2025 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_5 , яка датована 01.10.2025, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України.
Зі змісту заяви встановлено, що протягом 2025 року ОСОБА_5 неодноразово звертався до органів досудового розслідування та прокуратури Вінницької області із заявами про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема щодо можливих протиправних дій заступника начальника ГУВБ СБУ у Вінницькій області ОСОБА_6 та членів його сім'ї. Попри неодноразові звернення, за жодною з поданих заяв досудове розслідування проведено не було, а процесуальні рішення не приймалися. У своїй заяві ОСОБА_5 зазначив, що відповідні звернення неодноразово направляв до органів Національної поліції, прокуратури та суду, зокрема розглядалися у Гайсинському районному суді, Вінницькому міському суді та Вінницькому апеляційному суді в межах судових справ № 127/24009/25, № 127/24225/25, № 127/24037/25, № 127/24339/25, № 127/24364/25, № 127/24097/25, № 127/24409/25, № 127/24625/25, № 127/24733/25, № 127/23109/25, № 127/24619/25, № 127/24612/25, № 127/24765/25, № 127/18604/25.
За твердженням заявника, усі ці звернення залишалися без належного розгляду, а викладені у них факти жодним чином не перевірялися. У зв'язку з цим він просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за фактами можливих злочинів у діях посадових осіб ГУВБ СБУ у Вінницькій області.
Як убачається з матеріалів, 23.10.2025 заява ОСОБА_5 була зареєстрована у канцелярії УСБУ у Вінницькій області та передана до слідчого відділу для перевірки. За результатами її розгляду встановлено, що відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
На адресу суду надійшла копія супровідного листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 23.10.2025, відповідно до якого заяву ОСОБА_5 від 01.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення направлено для розгляду за підслідністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві.
Як убачається зі змісту зазначеного листа, відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України органи безпеки здійснюють досудове розслідування лише щодо чітко визначених категорій кримінальних правопорушень, до переліку яких відсутні статті, наведені у заяві заявника. З урахуванням цього, а також положень ст. 218 КПК України, якою визначено порядок визначення підслідності кримінальних правопорушень, місце можливого вчинення злочину віднесено до юрисдикції слідчих ДБР.
Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України, до підслідності Державного бюро розслідувань належать злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли розслідування таких злочинів віднесене до підслідності НАБУ чи інших органів.
З огляду на це, Служба безпеки України правомірно не вносила відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а направила заяву за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яке здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених посадовими особами органів поліції, прокуратури, а також інших правоохоронних органів.
Таким чином, дії УСБУ у Вінницькій області щодо направлення заяви ОСОБА_5 до Державного бюро розслідувань є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам статей 214, 216, 218 КПК України, а тому не можуть розцінюватися як бездіяльність, про яку йдеться у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Системний аналіз положень статей 214, 216, 218 та 303 КПК України дає підстави для висновку, що у даній ситуації УСБУ діяло у межах компетенції, визначеної законом, а передача заяви до ДБР відповідає вимогам процесуального закону та забезпечує дотримання принципу підслідності.
У зв'язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою ОСОБА_5 від 18.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4