Справа № 740/4507/25
Провадження № 2-о/740/150/25
05 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
за участю:
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Рябчука І.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Рябчука І.В. звернулась до суду із заявою, в якій просить установити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьками зниклого безвісти 01.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Заяву аргументовано тим, що 02.11.1991 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2024 № 54 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.
01.09.2024 ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу села Михайлівка Покровського району Донецької області.
З лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 припинила нарахування та виплату заявниці грошового забезпечення її чоловіка.
У відповідь на адвокатський запит військовою частиною НОМЕР_1 заявниці надіслано листа від 26.03.2025 № 1/4542, у якому роз'яснено, що на підставі протоколу засідання Комісії від 21.03.2025 № 1582 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у виплаті належного грошового забезпечення, додаткової винагороди та інших одноразових видів грошового забезпечення безвісті зниклого солдата ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що в пакеті документів, надісланих ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, без яких неможливо встановити повне коло осіб сім'ї військовослужбовця, які можуть отримувати грошове забезпечення.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Батьки ОСОБА_2 померли, коли останньому було 10-11 років, а тому його родина не володіє такими документами, як свідоцтво про народження, про одруження та смерть батьків, проте заявниці відомо, що у актових записах про народження, одруження та смерть батьків ОСОБА_2 було допущено ряд помилок, а саме:
- у свідоцтві про укладення шлюбу зазначені як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- у свідоцтві про смерть матері ОСОБА_2 , остання зазначена як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- у свідоцтві про смерть батька ОСОБА_2 , останній зазначений як ОСОБА_4 , при цьому допущено помилку в даті народження та зазначено ІНФОРМАЦІЯ_9 замість ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , останній вказаний як ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Встановлення юридичного факту, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 - дата народження згідно свідоцтва про смерть), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьками зниклого безвісти ОСОБА_2 , необхідне для отримання заявницею грошового забезпечення належного її чоловіку - ОСОБА_2 , а у подальшому - частки належної одноразової грошової допомоги. За таких обставин ОСОБА_10 змушена звернутися до суду з даною заявою.
Від заінтересованої особи, Міністерства оборони України, надійшли письмові пояснення, у яких заперечує проти задоволення заявлених вимог.
В обгрунтування зазначено, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме:
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 3 Сімейного кодексу України установлено, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Щодо утриманців Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
За поданими документами неможливо встановити, чи є ОСОБА_3 за життя особою, яка була матір'ю, а ОСОБА_4 за життя особою, яка була батьком зниклого безвісти ОСОБА_11 .
Крім цього, за поданими документами про місце реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_12 за життя, неможливо встановити, що вони проживали разом з ОСОБА_11 , вели з ним спільне господарство і мали взаємні права та обов'язки.
Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були за життя членами сім'ї зниклого безвісти ОСОБА_11 (посвідчення "Член сім'ї" або судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебували на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів на підставі було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні), неможливо встановити, що ОСОБА_3 була матір'ю, ОСОБА_4 був батьком зниклого безвісти ОСОБА_11 . Оскільки підтверджень цього немає, то у заявниці не може виникнути право на частку, яка повинна розподілитися рівними частками на всіх, хто має на неї право за зниклого безвісти ОСОБА_11 щодо грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, та в майбутньому щодо одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Тобто станом на даний час немає інформації про те, що у зниклого безвісти мати та батько померлі, а за наявними документами живі і можуть претендувати на грошове забезпечення та в майбутньому на одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Крім того, заявницею не надано до суду підтверджуючих документів, що вона є єдиною особою, яка може претендувати на отримання грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги в майбутньому за зниклого безвісти ОСОБА_2 .
Заінтересованою особою, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,надіслано до суду письмові пояснення, у яких зазначає, що за поданими документами неможливо встановити, чи є ОСОБА_3 за життя особою, яка була матір'ю, а ОСОБА_4 за життя особою, яка була батьком зниклого безвісти ОСОБА_11 . Крім цього, за поданими документами про місце реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя, неможливо встановити, що вони проживали разом з ОСОБА_11 , і вели з ним спільне господарство і мали взаємні права та обов'язки.
Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були за життя членами сім'ї зниклого безвісти ОСОБА_11 (посвідчення "Член сім'ї" або судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебували на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів на підставі було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні), не можливо встановити, що ОСОБА_3 була матір'ю, ОСОБА_4 був батьком зниклого безвісти ОСОБА_11 . Так як підтверджень цього не має то у заявниці не може виникнути право на частку, яка повинна розподілитися рівними частками на всіх хто має на неї право за зниклого безвісти ОСОБА_11 щодо грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, та в майбутньому щодо одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Тобто станом на даний час немає інформації про те, що у зниклого безвісти мати та батько померлі, а за наявними документами живі і можуть претендувати на грошове забезпечення та в майбутньому на одноразову грошову допомогу.
Крім того, заявниця не надала до суду підтверджуючих документів, що вона є єдиною особою, що може претендувати на отримання грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги в майбутньому за зниклого безвісти ОСОБА_2 .
Заінтересованою особою, військовою частиною НОМЕР_1 , подано пояснення, в яких зазначає, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.05.2024 №54 солдат ОСОБА_2 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В подальшому, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2024 №148 солдат ОСОБА_2 був призначений на посаду радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . На виконання бойового розпорядження вищих штабів, радіотелефоніст 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.08.2024 №157, вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України.
Відповідно до матеріалів службового розслідування, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 під час штурмових дій противника в районі населеного пункту Михайлівка Покровського району Донецької області зник безвісті.
Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора від 21.05.2025 №06-05/18885, наданої Національним інформаційним бюро, підтвердження про перебування ОСОБА_2 у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста та підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел - відсутні.
Відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) Комісією по обліку і розгляду документів на військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти або інтерновані у нейтральних державах, захоплені в полон або є заручниками, отримали поранення (перебувають у відпустках за станом здоров'я, які завершили лікування у лікувальних закладах) було рекомендовано здійснювати виплату грошового забезпечення додаткової винагороди та інших одноразових видів грошового забезпечення, належних зниклому безвісти солдату ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 .
Зазначені виплати здійснювались до внесення змін до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до змісту зазначеної статті, у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону, грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У зв'язку з ненаданням ТЦК та СП та заявницею документів про склад сім'ї, ОСОБА_10 було відмовлено у виплаті повної суми грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
Станом на час розгляду справи відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 07.09.2025 №3692-АГД заявниці здійснюється виплата у розмірі 1/3 від 50% грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа №620/8865/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому вона просить: - визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом засідання комісії від 21.03.2025 № 1582 в частині відмови їй у виплаті, як дружині зниклого безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , належного йому грошового забезпечення з лютого 2025 року; - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виплату їй грошового забезпечення її чоловіка зниклого безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , належного останньому з лютого 2025 року.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні посилання на будь які дії заявниці щодо внесення до державного реєстру актів цивільного стану відомостей про смерть батьків військовослужбовця або внесення відповідних змін до актових записів. Також відсутні відомості про прийняті відповідним реєстраційним органом рішення. Відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану не залучено до участі у справі.
Вважає, що зазначена процесуальна поведінка заявниці та обраний засіб захисту права вказують на наявність спору про право - у даному випадку права на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, що свідчить про неможливість розгляду справи в порядку окремого провадження та наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту.
Ухвалою судді 22.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження у судове засідання на 23.09.2025.
В судовому засіданні 23.09.2025 заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рябчук І.В. заявлені вимоги підтримали, з підстав, наведених у заяві, та просили встановити юридичний факт, що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 доводились батьками зниклого безвісти ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Рябчук І.В. заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Ухвалою суду 23.09.2025 задоволено клопотання адвоката Рябчука І.В. про витребування доказів, в судовому засіданні оголошено перерву.
Після перерви у судове засідання 05.11.2025 учасники справи не з'явилися.
Представником заявниці подано заяву про підтримання вимог і розгляд справи без їх участі.
Представники заінтересованих осіб у судові засідання 23.09.2025, 05.11.2025 не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, причини неявки не повідомили.
Представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_11 , у письмових поясненнях просив розглянути справу без їх участі.
Від заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_12 надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі їх представника.
Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України, у поданих до суду 05.09.2025 поясненнях просив розгляд справи проводити за їх участю, проте у судові засідання не з'явився, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції не подавав. Про розгляд справи заінтересовану особу повідомлено згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу у судовому засіданні 05.11.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши пояснення заявниці та доводи її представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлена вимога підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 02.11.1991 у Безуглівській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 28зворот).
Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох повнолітніх дітей - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (а.с.29).
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.05.2024 №54, солдат ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 17 зворот).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2024 №148, солдат ОСОБА_2 був призначений на посаду радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с. 18).
В подальшому, ОСОБА_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.08.2024 №157 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (а.с. 18 зворот).
01.09.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час штурмових дій противника в районі населеного пункту Михайлівка Покровського району Донецької області зник безвісти, що підтверджується копіями акта службового розслідування, витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250322-3652, сповіщення сім'ї № 326 (13 зворот-15, 22, 24) .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
За положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.
Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється: особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями; у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
З копії листа військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2025 вбачається, що на підставі Протоколу засідання Комісії № 1582 від 21.03.2025 прийнято рішення відмовити ОСОБА_10 у виплаті належного грошового забезпечення, додаткової винагороди та інших одноразових видів грошового забезпечення безвісти зниклого солдата ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що в поданому пакеті документів відсутні повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, без яких неможливо встановити повне коло осіб сім'ї військовослужбовця, які можуть отримувати грошове забезпечення належне зниклому безвісти, та встановити відповідну частку отримання ними грошового забезпечення (а.с. 32).
Як зазначено заявницею та заінтересованими особами, неможливість встановлення повного кола членів сім'ї ОСОБА_2 зумовлена тим, що у актових записах про народження, одруження та смерть батьків ОСОБА_2 маються розбіжності у написанні прізвища (« ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 »).
Копією паспорта за серією та номером НОМЕР_8 , виданого 21.02.1997 Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області, підтверджується, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Ніжині Чернігівської області (а.с.27).
Згідно запису акта про народження №53 від 01.11.1969 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00054259488, ОСОБА_9 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Ніжині Чернігівської області. У графі «Відомості про батьків» його батьком зазначений ОСОБА_7 , українець, якому виповнилось 23 роки, працюючий слюсарем, матір'ю - ОСОБА_17 , українка, якій виповнилось 19 років, працююча в колгоспі ім. Чапаєва. Місцем постійного проживання батьків указано с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області. Підставою запису відомостей про батька є свідоцтво про шлюб НОМЕР_9 від 07.01.1969.
Відповідно до запису акта про одруження № 2 від 07.01.1969 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00054259640, 07.01.1969 у Талалаївській сільській раді Ніжинського району було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцями та жителями с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області; серія та номер свідоцтва про одруження НОМЕР_9 . Місце роботи ОСОБА_19 вказано м. Київ «почтовий 11, формировщик», місце роботи ЙосипенкоВ.П. - колгосп ім.Чапаєва.
Як вбачається із запису акта про смерть № 20 від 31.03.1979 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00054259249, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві. Згідно записів ОСОБА_3 народилась у с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області, проживала за адресою: АДРЕСА_1 , працювала в колгоспі ім. Чапаєва в с. Талалаївка.
Згідно запису акта про смерть № 29 від 07.07.1980 та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00054259008, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Талалаївка Ніжинського району, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області. Серед іншої інформації містяться відомості, що ОСОБА_4 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 1946 року.
Таким чином, з інформації, наявної в досліджених судом вищенаведених доказах, зокрема щодо дат, місць народження та проживання, місць роботи, вбачається, що ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно були подружжям у зареєстрованому 07.01.1969 шлюбі та мали сина - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Експертним висновком № 056/2098-а/3 від 30.10.2024 Українського бюро лінгвістичних експертизу також підтверджено, що українські записи прізвища ОСОБА_23 (у паспорті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , свідоцтвах про народження дітей заявниці - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ОСОБА_16 (у актовому записі про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , актовому записі про народження ОСОБА_9 ) та ОСОБА_15 (свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ), а також запис російською мовою ОСОБА_15 попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Українські записи прізвища ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 виникли під впливом варіантної парадигми офіційних і розмовних відповідників базових антропонімних основ при міжмовних перетвореннях зазначеного прізвища через посередництво російського документального запису, зокрема через непослідовне застосування літер Ё/Е в правописі власних назв. Документи, надані для експертизи, дають підстави український запис прізвища ОСОБА_24 у членів цієї родини рекомендувати, як нормативний (а.с. 33зворот - 34).
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 надали показання, що батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст. 293, 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тобто, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами та інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст.ст. 77 - 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В пункті 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Надані заявницею докази є належними та допустимими, з точки зору закону і підтверджують, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою, оскільки факт родинних відносин між зниклим безвісти ОСОБА_2 та померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як між сином та батьками, знайшов своє підтвердження та був доведений належними доказами.
Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.
Щодо посилання заінтересованих осіб про наявність спору про право у даній справі, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у п. 117 постанови від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Між особою та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство оборони України не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги (п. 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21).
Спору про право цивільне у даному випадку суд не вбачає, оскільки з матеріалів справи слідує, що батьки ОСОБА_2 на даний час померли, а його діти є повнолітніми, відомості про звернення будь-кого із заявами про виплату грошового забезпечення за зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , крім заявниці ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.11.2024 у справі № 179/986/23, самі по собі заперечення права заявника на виплату грошової допомоги, оскільки заявлений ним факт не підтверджено належними доказами, не свідчать про існування спору про право.
За таких обставин, суд оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що факт, що померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводились батьками ОСОБА_2 , за встановленням якого звернулась ОСОБА_1 має юридичне значення, оскільки визначає право заявниці на отримання відповідної частки грошового забезпечення за зниклого безвісти її чоловіка, ураховуючи, що заявниці у цьому відмовлено саме з підстав ненадання документів про склад сім'ї чоловіка ОСОБА_2 , і така відмова на час вирішення заяви у встановленому законом порядку протиправною невизнана.
Вказаний факт інакше, як у судовому порядку не може бути встановлено, а отже вимоги заявниці слід задовольнити.
Керуючись ст. 260-265, 293, 315 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , та ОСОБА_4 ч, 18 грудня (згідно запису акта про смерть - ІНФОРМАЦІЯ_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_18 , є батьками зниклого безвісти 01 вересня 2024 року ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , РНОКПП НОМЕР_10 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Карпусь