Справа № 739/1660/25
Провадження № 2/739/480/25
06 листопада 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,
відповідачки - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач), діючи через свого представника - Хлопкову М.С., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №643922979 від 31 травня 2020 року в розмірі 46 750 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідачка отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп. на визначений строк зі сплатою процентів за користування кредитом. 01 вересня 2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №96, відповідно до якого до вказаного товариства перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» також було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №643922979. 04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №643922979. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 46 750 грн. 00 коп., з яких: 20 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 26 750 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, яка й підлягає стягненню на користь позивача.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. При цьому в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та у задоволенні позову просила відмовити, при цьому пояснила, що вона вказаного вище кредитного договору не укладала і коштів за цим договором не отримувала, при цьому її колега по роботі у 2020 році іноді брав її телефон та просив скористатися її кредитною карткою, на яку йому мали перерахувати кошти, тому припускає, що саме останній міг оформити на неї кредит. Також вказала, що у минулому році вона уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Заяви та клопотання учасників справи
У позовній заяві містилося клопотання представника позивача про витребування доказів, яке судом було задоволено.
Також представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 20 серпня 2025 року судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз'яснено відповідачці право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачкою відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано докази з АТ «Приват Банк».
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
31 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено договір позики №643922979, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачці на строк 30 календарних днів кредит в розмірі 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 20-22).
Сторонами вказаного договору було погоджено дисконтну процентну ставку за кредитом у розмірі 0,85% на день протягом періоду, визначено пунктом 1.2, тобто протягом 30 днів (пункт 1.3).
Згідно погодженого сторонами договору графіку розрахунків за період користування кредитом відповідачці мало бути нараховано 5 100 грн. 00 коп. в якості відсотків (а.с. 21).
Відповідно до додаткової угоди за кредитним договором №643922979 від 21 липня 2020 року відповідачка була зобов'язана сплатити заборгованість за кредитним договором окремими рівними частинами до 29 вересня 2020 року по 5 338 грн. 00 коп. кожна (а.с. 22).
Вказаний вище договір був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора 5Е3FT53 та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
Згідно платіжного доручення від 31 травня 2020 року та витребуваних судом з АТ “ПриватБанк» відомостей про рух коштів по розрахунковому рахунку відповідачки, кошти в сумі 20 000 грн. 00 коп. на виконання вказаного вище кредитного договору були перераховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунком відповідачки 31 травня 2020 року (а.с. 39, 113), отже, дане товариство належним чином виконало свої зобов'язання перед відповідачки за кредитним договором №643922979.
Оскільки матеріалами, доданими до позовної заяви, підтверджується факт укладення відповідачкою кредитного договору №643922979 та отримання нею на виконання даного договору кредитних коштів на свій розрахунковий рахунок, суд доводи відповідачки про те, що вона відповідного договору не укладала та кредитних коштів на його виконання не отримувала, вважає необґрунтованими.
Незважаючи на визначені договором порядок та строки повернення кредиту відповідачка свої зобов'язання за вказаним вище договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, згідно розрахунку, у неї перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором станом на 01 вересня 2020 року виникла заборгованості у розмірі 31 620 грн. 00 коп., з яких: 20 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 20 970 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, з яких 03 липня 2020 року було сплачено 635 грн. 00 коп. 04 липня 2020 року було сплачено 15 грн. 00 коп. та 21 липня 2020 року було сплачено 10 000 грн. 00 коп., а загалом було сплачено 10 650 грн. 00 коп. (10 000 грн. 00 коп. + 635 грн. 00 коп. + 15 грн. 00 коп.) (а.с. 41-42).
Оцінюючи доводи позивача про обґрунтованість нарахування відповідачці за кредитним договором відсотків та загальної суми заборгованості за кредитом суд враховує наступне.
Як з'ясовано в ході судового розгляду, загальна суму заборгованості відповідачки за кредитним договором №643922979, з урахуванням нарахованих відсотків протягом строку, визначеного договором, становить 25 100 грн. 00 коп. (а.с. 21).
Згідно додаткової угоди до договору №643922979, укладеної 21 липня 2020 року, сторонами кредитного договору було погоджено розстрочення відповідачці виплати заборгованості до 29 вересня 2020 року (а.с. 22).
При цьому з 03 по 22 липня 2020 року відповідачка сплатила на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором 10 650 грн. 00 коп. (а.с. 41-42).
Отже, загальна суму заборгованості відповідачки за кредитним договором №643922979, з урахуванням нарахованих відсотків, станом на 01 вересня 2020 року має становити 14 450 грн. 00 коп. (25 100 грн. 00 коп. - 10 650 грн. 00 коп.). Тому вимоги про стягнення з відповідачки заборгованість у більшому розмірі є необгрунованими.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, до якого в подальшому укладалися додаткові угоди (а.с.43-55). Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції №96 від 01 вересня 2020 року та реєстру прав вимоги №96 від 01 вересня 2020 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №643922979 (а.с. 56-58).
Отже, 01 вересня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №643922979 у розмірі 14 450 грн. 00 коп.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» також було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого та реєстру прав вимог №9 від 30 травня 2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №643922979 (а.с. 60-68).
04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого та реєстру боржників від 04 червня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №643922979 (а.с. 70-78).
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що у відповідачки за кредитним договором №643922979 від 31 травня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 14 450 грн. 00 коп., при цьому право вимоги за вказаним договором на час розгляду справи належить позивачу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково в розмірі 14 450 грн. 00 коп. При цьому в решті задоволення позовних вимог необхідно відмовити.
Судові витрати
Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп., при цьому відповідачкою судові витрати не здійснювалися.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 748 грн. 62 коп. ( 2 422 грн. 40 коп. х 14 450 грн. 00 коп. / 46 750 грн. 00 коп.).
З приводу доводів представника позивача про здійснення витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 7 000 грн. 00 коп., суд враховує, що пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається, представник позивача у позовній заяві зазначено про здійснення судових витрат у розмірі 7 000 грн. 00 на надання правничої допомоги, на підтвердження чого надано копії договору з додатковою угодою, на підставі якого така допомога надавалася, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тараненка А.І., довіреності та акту прийому-передачі послуг від 25 червня 2025 року.
Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували б оплату позивачем професійної правничої допомоги на суму 7 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим підстави для стягнення вказаної суми коштів з відповідачки на користь позивача в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №643922979 від 31 травня 2020 року в розмірі 14 450 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 748 (сімсот сорок вісім) гривень 62 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4а, офіс 10.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Чепурко