Справа № 682/2278/25
Провадження № 2/682/1338/2025
23 жовтня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Маршал І.М.,
з участю секретаря судових засідань Захарчук С.П.,
розглянувши в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційного збільшення та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення інфляційного збільшення та 3% річних від суми заборгованості за порушення грошового зобов'язання. В обґрунтування позову вказував, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.03.2019 року, яке набрало законної сили з відповідача на користь позивача було стягнуто борг в розмірі 21760,97 грн. та 704,80 грн. витрат зі сплати судового збору Позивач вказує, що відповідачем рішення суду не виконано та борг позивачу не повернуто. З підстав викладеного та посилаючись на положення ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 17911,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних, що становить 2176,00 грн.
Позивач за викликом до суду не з'явився, за змістом позову просив здійснювати розгляд справи у його відсутність.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про день та час судового розгляду за викликом до суду не з'явився та не повідомив суду поважності причин своєї неявки, відзиву на позов не подавав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.03.2019 року, яке набрало законної сили з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за договором купівлі-продажу товарів у кредит в сумі 2976 грн., 4322 грн. збитків заподіяних інфляцією, 590 грн. - 3 % річних, 5952грн. відсотківза користування чужими грошовими коштами, 5540,17 грн. - пені, 2380,80 грн. - штрафу, а всього 21760,97 грн., а також стягнуто судові витрати в розмірі 704,80 грн.
З викладених підстав, здійснивши аналіз ст.ст. 599, 600, 604-608 ЦК України суд дійшов висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто 3% річних та інфляційних втрат за час невиконання грошового зобов'язання боржником, а тому при вирішенні даного спору є підстави для застосування до відповідача (боржника) положень вказаної норми права.
Так, в розумінні правових норм чинного цивільного законодавства, а зокрема положень ст. 625 ЦК України, 3% річних та інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому вони повинні нараховуватися на суму основного боргу, який мав місце між сторонами до ухвалення рішення судом.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення суду з відповідача на користь позивача було стягнуто основний борг за договором купівлі-продажу товарів в кредит в сумі 2976 грн. Інші ж суми стягнуті з відповідача на користь позивача за рішенням суду, як то - 4322 грн. збитки заподіяні інфляцією, 590 грн. - 3 % річних, 5952грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, 5540,17 грн. - пеня, 2380,80 грн. - штраф, в розумінні чинного законодавства виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а 704,80 грн. є розміром стягнутого з відповідача судового збору.
Отже, вказані суми, стягнуті з відповідача на користь позивача за рішенням суду, крім суми основного боргу - 2976 грн., не можуть виступати базовими при нарахуванні інфляційних та 3 % річних. Однак, позивач помилково використав їх, як базові разом із сумою основного боргу у наведених до позову розрахунках при нарахуванні відповідачу інфляційних та 3 % річних з чим суд погодитись не може.
Із наявної в матеріалах справи довідки органу ДВС № 79304 від 22.07.2025 року слідує, що з боржника (відповідача) на користь стягувача (позивача) примусово за рішенням суду було стягнуто 410,60 грн.
Отже, від суми основного боргу за рішенням суду - 2976 грн. слід мінусувати 410,60 грн. стягнутих з відповідача в примусовому порядку = 2565,40 грн., що становить залишковий розмір основного боргу за рішенням суду та що в свою чергу є базовим для нарахування інфляційних та 3 % річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України доповнено п. 18, яким регламентовано, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Із Автоматизованої системи виконавчого провадження слідує, що виконавче провадження №74625496, де боржником є відповідач, щодо примусового виконання виконавчого листа № 682/3093/18, виданого 13.08.2019 року на виконання резолютивної частини заочного рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.03.2019 року, відкрито 03.04.2024 року, тобто під час дії в Україні режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Отже, на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та на час розгляду справи судом діє імперативна заборона щодо порушення перед позичальником, який прострочив питання його відповідальності визначеної ст. 625 ЦК України, як такої.
З підстав викладеного, дослідивши матеріали справи, здійснивши системний аналіз правових норм, суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 509, ,526, 527, 599, 600, 604-609, ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд, -
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційного збільшення та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Суддя Маршал І. М.