Справа № 681/661/25
Провадження 2/681/470/2025
07 листопада 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійник вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки: ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів,-
встановив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому з урахуванням уточненої заяви від 28.07.2025 (а.с.63) просила стягнути з ОСОБА_2 50000 грн. безпідставно набутих коштів.
Позов мотивований такими обставинами. 27.05.2024 ОСОБА_1 помилково здійснила переказ коштів ОСОБА_2 у розмірі 50000 грн. При цьому вказувала, що жодних цивільно-правових, господарських, фінансових зобов'язань у позивачки перед відповідачкою не було, тому даний грошовий переказ не пов'язаний із підприємницькою діяльністю обох сторін. Також ОСОБА_1 зазначала, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває справа № 607/9096/25 за позовом ОСОБА_3 до неї про стягнення заборгованості. Реквізити банківського рахунку НОМЕР_1 , на який позивачка помилково здійснила переказ коштів ОСОБА_2 були надані для ОСОБА_1 , ОСОБА_4 котра представляла інтереси ОСОБА_3 та яка представлялась його помічником. Дані реквізити ОСОБА_5 надіслала для позивачки на мобільний застосунок "Viber" очевидно з метою повернення коштів ОСОБА_6 , відтак грошові кошти ОСОБА_2 отримані безпідставно. 12.05.2025 ОСОБА_1 звернулась з претензією до ОСОБА_2 з приводу повернення безпідставно набутих коштів, проте відповідачка претензію залишила без розгляду, а кошти не повернула.
03.06.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
24.06.2025 до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому відповідачка вимоги позову не визнала із мотивів, що ОСОБА_1 не пояснила у первинній редакції позовної заяви про те, звідки вона зробила висновок, що зазначений вище рахунок належить для ОСОБА_2 , при яких обставинах позивачка отримала інформацію про номер належного відповідачці рахунку, не надала доказів, що ОСОБА_1 зверталась до банку для скасування помилкової на її думку операції з перерахунку коштів. Крім цього, ОСОБА_2 зазначала, що з 27.10.2021 і по даний час вона зареєстрована як фізична особа-підприємець (далі ФОП), займається оптовою торгівлею відходами та брухтом, роздрібною торгівлею текстильними виробами, одягом і взуттям тощо. Вона не пам'ятає чи дійсно на її рахунок надходили кошти саме від ОСОБА_1 , та що остання не зверталась ні зі сторони банку ні до неї особисто з вимогою про повернення помилково переведених коштів.
27.06.2025 ухвалою суду залучено до участі в справі ОСОБА_6 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки.
08.07.2025 від ОСОБА_6 надійшли пояснення в яких він зазначав, що позов заперечує, а дії ОСОБА_1 по його пред'явленню направленні на ухилення від боргового зобов'язання за договором позики, укладеного 28.03.2025 між ним та позивачкою, відповідно до якого він передав ОСОБА_1 кошти в сумі 158 000,00 грн., котрі остання не повертає, з приводу чого в провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває справа № 607/9096/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. Також в поясненнях третя особа зазначала, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли господарські відносини та фінансові зобов'язання, а тому позивачка здійснила переказ коштів для відповідачки добровільно і цілеспрямовано, а не помилково. ОСОБА_1 користується тим, що вона є фізичною особою-підприємцем, займається підприємницькою діяльністю, має господарські відносини з багатьма товариствами та підприємцями, оплачує всілякі послуги і зобов'язання, по яких потім пред'являє суду квитанції про переказ коштів. ОСОБА_6 просив проводити розгляд справи у його відсутності, через неможливість явки до суду у зв'язку з перебуванням на військовій службі.
В судове засідання позивачка, будучи належним чином повідомленою про час, дату і місце розгляду справи, не з'явилась, в уточненій позовній заяві вказувала, що у випадку її неявки у судове засідання розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просила такі задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_2 також, будучи належним чином повідомленою про час, дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, в попередніх поданих нею заявах зазначала, що позов ОСОБА_1 категорично заперечує, розгляд справи просила проводити без її участі.
ОСОБА_6 як третя особа належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився у поданих ним поясненнях на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 27.05.2024 ОСОБА_1 через АТ КБ "Приватбанк" перерахувала кошти в сумі 50000 грн. на рахунок отримувача ОСОБА_2 за реквізитами НОМЕР_1 , призначення платежу - переказ власних коштів, що підтверджується копією дубліката чека (а.с.5).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована в цьому реєстрі як ФОП основний вид діяльності роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах, а також зокрема роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (а.с.47).
ОСОБА_2 також являється ФОП та зареєстрована у зазначеному реєстру, види діяльності якої є, зокрема оптова торгівля відходами та брухтом, роздрібна торгівля текстильними виробами, одягом і взуттям тощо (а.с.45).
Як вбачається із наданих позивачкою копій ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду від 21.04.2025 справа № 607/4779/25, котра набрала законної сили 21.04.2025, а також рішення зазначеного суду від 15.09.2025 справа № 607/9096/25, котре не набрало на даний час законної сили, при розгляді згаданих цивільних справ ОСОБА_1 в судових засіданнях послідовно свідчила, що у неї існували боргові зобов'язання перед ОСОБА_3 з приводу матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 26.03.2024 року. Матеріальну шкоду в розмірі 158000 грн. нею було відшкодовано повністю, трьома платежами 27-29 травня 2024 року, на рахунки, вказані стягувачем, а саме 100 000 грн. на ім'я ОСОБА_7 , 50 000 грн. на ім'я ОСОБА_2 та 8 000 грн. на ім'я ОСОБА_8 . На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_1 надавала до вище згаданих цивільних справ копії квитанцій про переказ вказаних коштів. (а.с. 8, 98-100).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при застосуванні норм права у постанові від 17 квітня 2024 року (справа №127/12240/22) зазначив про таке.
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статті 12 та 81 ЦПК України встановлюють, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За положеннями статей 77-80 ЦПК України докази мають бути: належними, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими, одержані у порядку встановленого законом; достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Аналіз наданих позивачкою доказів свідчить, що вона 27.05.2024 перерахувала кошти в сумі 50000 грн. на рахунок отримувача ОСОБА_2 , при цьому призначення платежу ОСОБА_1 вказала як переказ власних коштів.
Як зазначалось вище за версією позивачки, вона здійснила переказ цих коштів у зв'язку з необхідністю погашення боргового зобов'язання перед ОСОБА_3 з приводу майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, котра мала місце 26.03.2024 року. На підтвердження даної обставини ОСОБА_1 належних, достовірних доказів не надала.
Виходячи із предмету та підстав заявленого ОСОБА_1 позову вона зобов'язана була довести, що ОСОБА_2 при відсутності у неї правових підстав набула за рахунок позивачки кошти в сумі 50000 грн.
Проте такі докази ОСОБА_1 суду не надані, а відомості зазначені у наданому позивачкою дублікаті банківського чека свідчать, що остання здійснила лише переказ власних коштів на рахунок відповідачки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не будучи зобов'язаною перераховувати кошти для ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю існування між ними договірних відносини, а також будь-яких інших зобов'язань, проте позивачка добровільно здійснила переказ коштів для відповідачки, а тому поведінка ОСОБА_1 щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовістною, а відтак немає підстав для задоволення заявленого нею позову.
Керуючись наведеним та ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд,
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: