Справа № 674/1567/25
Провадження № 3/674/563/25
іменем України
06 листопада 2025 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі судді Барателі Д.Т, за участю секретаря судового засідання Калянової І.Ю., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Лисуненка М.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , студента, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425577 від 17.08.2025 ОСОБА_1 17.08.2025 о 04 год 10 хв в м. Дунаївці по вул. Київська, 31, будучи притягненим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП згідно з постановою серії ЕНА № 4217357 від 07.03.2025, повторно протягом року керувавтранспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2. 1. а Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425570 від 17.08.2025 ОСОБА_1 17.08.2025 о 03 год 50 хв в м. Дунаївці по вул. Київська, 31 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення за вказаними протоколами постановами Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.10.2025 об'єднано в одне провадження з присвоєннями справі єдиного номера № 674/1567/25 (провадження № 3/674/563/25) на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не визнав та пояснив, що транспортним засобом не керував, оскільки напередодні вживав алкоголь, за кермом перебував його тверезий товариш ОСОБА_2 , ніякої зміни місць між ним та водієм не було. Наголошував працівникам поліції, що автомобілем не керував.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Лисуненко М.В. підтримав позицію свого клієнта, зазначивши, що твердження патрульних поліцейських про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, є недостовірними. Вказав, що автомобіль має затоноване скло, через яке неможливо було побачити пересадку осіб усередині. На відеозаписах з нагрудних камер патрульних відсутній безпосередній факт пересадки. Патрульні зробили висновок про зміну місць виключно на основі того, що ноги осіб були переплетені, що є припущенням, а не прямим доказом. Крім того, свідок на відео вказує, що саме він керував автомобілем, в той час як ОСОБА_1 не заперечує, що в напередодні вживав спиртні напої, однак автомобілем не керував.
Заслухавши думку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, його представника та свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходитьтаких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з поміж іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Також згідно з п. 15 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до вимог п. 2. 1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, однією з обов'язкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 126 та ст. 130 КУпАП, яка є первісною по відношенню до інших умов, є фактичне керування особою транспортним засобом. Особа, яка не керувала транспортним засобом не є суб'єктом адміністративного правопорушення за ст. 126, 130 КУпАП.
В пункті п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" наведено визначення терміну "керування транспортним засобом", згідно з яким під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Одночасно в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Так, у вину ОСОБА_1 згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 425577 від 17.08.2025 та ЕПР1 № 425570 від 17.08.2025 ставиться саме вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у тому, що він керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом, та з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовившись при цьому від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Сторона захисту заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
В якості доказів винуватості ОСОБА_1 суду надано та в судовому засіданні досліджено наступні матеріали:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 425577 від 17.08.2025 та ЕПР1 № 425570 від 17.08.2025;
- довідку інспектора ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області щодо відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія та зареєстрованих адміністративних правопорушень;
- відомості про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 ;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 4217357 від 07.03.2025;
- рапорт патрульного поліцейського від 17.08.2025;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.08.2025;
- відеозапис з реєстраторів працівників поліції Моторола ВБ 400 № 477987 та № 476352.
За результатом дослідження відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських, долученого в якості доказу до матеріалів справи, судом встановлено, що на записі диску № 1, відео № 6, таймінг 4:30 (тут та надалі - хронометраж часу відтворення самого відеофайлу), зафіксовано свідчення ОСОБА_1 про те, що за кермом була інша особа, а сам ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. На відео № 7, таймінг з 3:40 до 4:12, після попередження про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 заявив, що водії не мінялися місцями та що керував транспортним засобом ОСОБА_3 . На відео № 7, таймінг 9:00, міститься повторне твердження про те, що зміни місць між водієм та пасажирами не відбувалося. На відео № 7, таймінг 13:00, зафіксовано, що другий патрульний помітив переплетені ноги осіб у автомобілі та саме на основі цієї обставини повідомив першому патрульному про імовірну зміну місць. Однак перший патрульний самостійно не бачив процесу пересадки. На відео № 8, таймінг з 3:30 до 4:40, другий патрульний стверджує, що бачив перехрещення ніг, проте сам момент пересадки на камері не зафіксований. На відео № 1, таймінг 6:35, зафіксовано діалог між патрульними, в якому один з них вказує, що коли він підбіг до машини, ноги осіб були переплетені, однак прямого спостереження самої пересадки не було.
Таким чином, з проаналізованих судом відеоматеріалів вбачається, що зафіксовані на них події розпочинаються з представлення першим патрульним поліцейським особі, що перебуває за кермом зупиненого автомобіля - Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_3 . На відеозаписах з обох відеореєстраторів відсутні будь-які ознаки того, що пасажир салону автомобіля Volkswagen Passat чи його водій змінили своє місце розташування. Перший патрульний не був безпосереднім свідком пересадки та дізнався про неї згодом від другого патрульного, одночасно другий патрульний не бачив самого процесу пересадки на відео, а лише констатував, що бачив факт переплетених ніг і зробив припущення про зміну місць. Патрульний робить категоричне твердження про пересадку, однак прямих доказів цього немає.
При цьому посадовою особою, що прийняла рішення про складання протоколів є патрульний поліцейський, який не спостерігав імовірну пересадку пасажира на водійське місце, а зробив такий висновок на підставі припущення іншого патрульного поліцейського, який повідомив, що спостерігав та зафіксував на відео таку пересадку, що, як встановлено в судовому засіданні під час перегляду відеозаписів, наданих патрульною поліцією, не відповідає дійсності.
Сам ОСОБА_1 на відеозаписах послідовно заперечує, що керував транспортним засобом та що відбувалася пересадка. Крім того, автомобіль має затоноване скло, через яке неможливо або принаймні утруднено було побачити пересадку осіб усередині автомобіля.
Свідок ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні у режимі відеоконференції, чітко та категорично підтвердив, що саме він керував транспортним засобом Volkswagen Passat у момент зупинки патрульною поліцією 17.08.2025, оскільки був тверезим. Підтвердив, що не пересідав ні до, ні під час, ні після зупинки. Зазначив, що він повідомляв працівникам поліції, що саме він керував транспортним засобом, оскільки не вживав алкогольні напої, та що не пересідав на інше місце.
Також стороною захисту було долучено письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , який вказав, що 17.08.2025 перебував разом з ОСОБА_1 під час події та підтвердив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за кермом був ОСОБА_3 .
Вказані покази свідками надавались і безпосередньо на місці події, що зафіксовано в оглянутих у судовому засіданні відеодоказах.
Жодних доказів в підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 17.08.2025 о 03:50 та о 04:10 в м. Дунаївці по вул. Київська, 31 суду не було надано. Навпаки, показання свідків та аналіз відеоматеріалів свідчать про те, що транспортним засобом керував ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .
Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, він відповідно не міг вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого передбачає саме керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмову від огляду особи, яка керує транспортним засобом.
Вказані висновки стосуються і протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він складений за обставинами тих самих подій.
За таких обставин, суд позбавлений можливості спростувати позицію захисту щодо відсутності події адміністративного правопорушення, а саме недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Одночасно зібрані патрульною поліцією у справі докази не спростовують встановлених обставин та висновків суду, а тому не можуть бути використані як докази вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути беззаперечними доказами вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки обставини викладені у них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно із загальними засадами судочинства.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Таким чином, протоколи про адміністративні правопорушення самі по собі, без підтвердження іншими доказами не є неспростовним доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколів про адміністративні правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінювати доведеність існування наслідків, які не ставились у вину, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим щодо незалежності, неупередженості та безсторонності суду, що є неприпустимим з огляду на практику Європейського суду з прав людини з цього питання (справа "Гайдашевський проти України").
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії" від 06.12.1988 суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи у вчиненні правопорушення та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Також правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплене і у ст. 62 Конституції України.
Одночасно відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини"), згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення в повному обсязі, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а зібрані у справі докази не можуть бути визнані достатніми для доведення його вини, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору немає.
Керуючись та на підставі ст. 7, 9, 126 ч. 5, 130 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Д. Т. Барателі