Справа № 673/650/25
Провадження № 2-а/673/17/25
"31" жовтня 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі
головуючої - судді Ягодіної Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Ставнічук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
В червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив скасувати постанову від 10.04.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно нього, закривши провадження.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 10.04.2025 р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП слугувало те, що 06.11.2024 року на 14 год. він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №841328 направленій Укрпоштою №0610200829410, яку останній отримав, чим порушив вимоги абзацу 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що 01.04.2025 року до нього зателефонував працівник поліції і повідомив, що він перебуває у розшуку і йому необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 02.04.2025 року, прибувши до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 на нього складено протокол №73 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При винесенні вказаного протоколу не було враховано, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, про що було відомо працівникам ТЦК та СП. Крім того, означений протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, що його складала.
Також вказував, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , військово-облікові документи у нього наявні та встановлений додаток «Резерв +», свої військові облікові данні уточнив вчасно. Повістку в паперовому вигляді не отримував.
Крім того, під час розгляду т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 вказаного протоколу про адміністративне правопорушення присутнім не був, лише 12.06.2025 року із телефонної розмови із працівником ТЦК та СП дізнався про наявність оскаржуваної постанови.
З огляду на вказані доводи, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та наявні підстави для подальшого закриття провадження у справі та стягнення з відповідача понесених судових витрат.
Ухвалою судді від 19.06.2025 року поновлено позивачу строк на звернення до суду із позовом, позовну заяву прийнято до розгляду із відкриттям провадження за правилами спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання сторони позивача про витребування у відповідача доказів.
Ухвалою суду від 22.08.2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про: дати виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.02.2022 року по 02.04.2025 року; підстави таких викликів та наданих ним з цього приводу документів.
31.10.2025 року судом ухвалено рішення по суті позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмове клопотання про завершення розгляду справи у його відсутності, підтримуючи позовні вимоги із наведених у позовній заяві обставин.
Будучи попередньо присутнім в судовому засіданні, вказував, що в період воєнного стану неодноразово викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де перебуває на обліку та вчасно оновлював військово-облікові дані, в тому числі надавав документи про наявність у нього ІІІ групи інвалідності з дитинства, в зв'язку з чим незрозумілим для нього є повторний виклик на 06.11.2024 року, який він не отримував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак належним чином був повідомлений про розгляд, про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Враховуючи неявку сторін в судове засідання та обмежені строки розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 286 КУпАП, у відповідності до ст. 205 КАС України, справу розглянуто за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.04.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №4472 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно вказаної постанови вбачається, що гр.. ОСОБА_1 , 1987 року народження, не прибув 06.11.2024 року на 14 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №841328 направленій Укрпоштою №0610200829410, яку отримав, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення, причин неявки не повідомив, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого стану.
Указаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно дост.7КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»,Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як встановлено судом, позивач являється особою з ІІІ групою інвалідності з дитинства довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 18.12.2024 року.
Згідно представленого позивачем витягу із застосунку «Резерв +», сформованого 09.05.2025 року останній перебуває на обліку; 07.05.2025 року уточнив дані та отримав відстрочку до 07.08.2025 року на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як встановлено судом із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка сформована згідно АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 двічі викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, перший раз 06.11.2024 року на 14год., другий- 27.03.2025 року на 09год.
При цьому, останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з 02.01.2025 року. Будь-яких документів ОСОБА_1 до вказаної установи не надавав.
Отже матеріалами справи достовірно не підтверджується, що у ОСОБА_1 на час його виклику 06.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 був відсутній обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки надані ним з цього приводу документи дійсні станом на 09.05.2025 року, при цьому відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації також чинна з 02.01.2025 року.
Разом з цим суд звертає свою увагу на те, що відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Оскільки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не з'явився на 14год. 06.11.2024 року , саме з цього часу відповідачем було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення. Отже за вчинення даного адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 могло бути накладено адміністративне стягнення до 07.02.2025 року.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38цього Кодексу.
Оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови (10.04.2025 рік) сплили визначені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову.
На підставі ст. ст. 38, 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 241-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №4472 від 10.04.2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Повне ім'я та найменування учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце знаходження АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя: Т. В. Ягодіна