Справа № 462/2509/25
(заочне)
27 жовтня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Свищо В.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Рибака М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у загальному позовному проваджені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 /Третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування/ про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є матір'ю малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .Онуки проживають разом з нею та перебуває повністю на її утриманні. ОСОБА_3 зловживає алкоголем, наркотиками та вчиняє щодо неї та дітей домашнє насильство. Відповідач взагалі не цікавиться дітьми, не займається їх вихованням, матеріально не забезпечує, не піклується про дітей. Вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. В зв'язку з наведеним просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеному, просять позов задовольнити.
У судовому засіданні представник третьої особи позов підтримав, пояснивши, що позбавлення відповідача батьківських прав у повній мірі буде відповідати інтересам дітей.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, яка відзиву суду не подала, у судові засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час і місце їх проведення, а позивач не заперечує відносно такого розгляду.
01 травня 2025 року ухвалою суду у справі відкрито провадження; постановлено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання, запропоновано відповідачеві надати відзив.
18 червня 2025 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що батьками малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 /а.с.8,9/.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 /а.с.7/.
12 березня 2025 року працівником відділу «Служби у справах дітей» Залізничного району та фахівцями Залізничного відділення соціальної роботи КУЗТ «ЛМЦСПР «Джерело» був складений акт обстеження умов проживання, з якого вбачається, що малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з бабусею ОСОБА_1 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, житло облаштоване меблями та побутовою технікою, чисто та прибрано, у дітей є окремі спальні місця, навчальне приладдя, телефони. Мати дітей ОСОБА_3 перекладає обов'язки на ОСОБА_1 , проживає окремо та її місце проживання невідоме, вона періодично контактує з дітьми, але при цьому провокує сімейні конфлікти, ніде не працює, матеріально не забезпечує їх. Діти кажуть, що не хочуть жити з матір'ю, бо вона не виправляється і вони її соромляться /а.с.10/.
Відповідно до характеристики учня 4-б класу ОСОБА_4 , виданої Ліцеєм №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради, ОСОБА_4 має навчальні досягнення середнього, іноді початкового рівня. На уроках не завжди уважний і активний. Потребує постійного контролю з боку вчителів. Учень виконує домашні завдання в повному обсязі, проте під час виконання самостійних завдань виникають труднощі. Потребує додаткової підтримки та індивідуального підходу. Має бажання навчатись. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батьки не проявляють належної уваги до навчального процесу, не відвідують батьківські збори, не підтримують зв'язок із вчителями. Основну турботу про дитину бере на себе бабуся, завдяки якій учень завжди доглянутий, охайний і забезпечний необхідним /а.с.24/.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та визнано винною у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_1 /а.с.21/.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 27 лютого 2025 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та визнано винною у вчиненні невиконання передбачених ст.150 СК України обов'язків по вихованню синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.19-20/.
16 січня 2025 року працівниками відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 серія АА №278135 у зв'язку зі скоєнням нею домашнього психологічного та фізичного насильства відносно матері ОСОБА_1 /а.с.16/.
22 березня 2025 року працівниками відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 серія АА №610230 у зв'язку зі скоєнням нею домашнього психологічного та фізичного насильства відносно матері ОСОБА_1 /а.с.17/.
Свідок ОСОБА_9 , яка є сусідкою, подругою ОСОБА_3 з дитинства та хресною мамою її сина ОСОБА_5 , пояснила, що позивач ОСОБА_1 сама виховує дітей. Вона допомагає їй та дітям продуктами. Відповідач ОСОБА_3 брала молодшого сина та шукала закладки, про що розповідали діти. Її не хвилюють діти, вона ними не піклується, не вітає їх з днем народження. Окрім цього, вона бачила, як відповідач курила наркотичні засоби в кімнаті. Вона возила дітей в зоопарк, і тоді її похресник ОСОБА_7 сказав, що йому соромно, що в нього така мама.
Малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності психолога Ліцею №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради ОСОБА_10 , у судовому засіданні повідомили, що мати їх не виховує, а виховує бабуся. Мати може прийти до них в школу та зганьбити перед вчителями та однокласниками. Вони просили змінити її ставлення до себе, проте вона цього не зробила.
Відповідно до висновку Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки і піклування від 04 червня 2025 року, враховуючи асоціальний спосіб життя матері ОСОБА_3 , зловживання нею алкоголем, наркотиками, вчинення домашнього насильства, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов'язків, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини від 22.05.2025 року, з метою захисту прав та інтересів дітей, вважає за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.49-51/.
22 жовтня 2025 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142390000273та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, по факту того, що 22 жовтня 2025 року у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення на лінії 102, про те, що 22 жовтня 2025 року о 03 год 02 хв. на перехресті вул.Любінська-Виговського, поблизу будинку по вул.Виговського, 51, було зупинено гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка добровільно видала 2 трубки із вмістом нагару невідомої речовини та зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору невідомого походження. Зі слів ОСОБА_3 дані трубки та зіп-пакет, вона знайшла поблизу під'їзду по АДРЕСА_2 та зберігала з метою вживання, без мети збуту /а.с.73/.
Згідно із частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 150 СК України передбачений обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із частинами 2 та 4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який міститься у постанові від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц.
Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_3 один раз з'явилась у судове засідання, яке було призначено на 31 липня 2025 року, проте відзиву чи письмових заперечень не подала.
Суд вважає, що самого тільки факту одноразової явки в судове засідання не достатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власних малолітніх дітей.
Крім цього, на особливу увагу заслуговує той факт, що під час розгляду справи 22 жовтня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142390000273за підозрою у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить, що вона не збирається змінювати своє ставлення до сімейних обов'язків, спілкуватися та матеріально утримувати своїх синів та дбати про їх розвиток.
За таких обставин, врахувавши характер поведінки відповідача, її відношення до виконання своїх батьківських обов'язків, що свідчить про те, що змінити її поведінку відносно малолітніх синів у кращу сторону неможливо, оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, усунулась від їх матеріального забезпечення, а також, те, що середовище у якому живе відповідач не можна вважати безпечним, спокійним та благонадійним для дітей, у той же час, як позивач повністю забезпечила розвиток дітей у безпечному та спокійному середовищі, суд прийшов до висновку, що відповідач повинна бути позбавлена батьківських прав.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітніх синів підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265, 280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 /Третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування/ про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКП: НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКП: НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення складений 06 листопада 2025 року.
Суддя:
Оригінал рішення.