справа № 462/8615/25
06 листопада 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142390000240про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великі Глібовичі Перемишлянського (на даний час - Львівського) району Львівської області, українця, громадянина України, місце проживання якого зареєстроване та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 27.07.2025 року близько 07.35 год., перебуваючи поблизу будинку №81 по вул.Широкій у м.Львові, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, діючи умисно, нахабно, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою неповагу до існуючих правил і норм поведінки в громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, тобто систему суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, почав безпричинно словесно ображати двірника ОСББ «Широка, 81» ОСОБА_4 , яка перебувала поруч із вказаним будинком, після чого з метою самоутвердитися за рахунок пошкодження майна у громадському місці, підійшов до припаркованого за вказаною адресою автомобіля марки «Fiat Scudo», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , умисно наніс удар рукою по лівому боковому дзеркалу заднього вигляду, зірвав його та розбив, кинувши до землі, а також наніс близько дев'яти ударів правою ногою у ліву передню бокову дверку вказаного автомобіля, чим пошкодив її.
В подальшому, ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, тобто грубе порушення громадського порядку, умисно, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, знаходячись у вказаному місці, а саме поруч з будинком №81 по вул.Широкій у м.Львові близько 07.50 год. підійшов до ОСОБА_5 , який з метою недопущення подальшого пошкодження його автомобіля вийшов на вулицю, почав висловлюватися на адресу останнього грубою нецензурною лайкою, при цьому голосно кричав та супроводжував свої дії активними жестами, демонстративно розмахуючи руками, взяв металевий совок та заподіяв ним два удари по склі обох задніх дверок автомобіля марки «Fiat Scudo», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , внаслідок чого здійснив їх розбиття. Вказані дії ОСОБА_2 призвели до пошкодження автомобіля марки «Fiat Scudo», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , а саме: розбитті двох вікон задніх дверок, пошкодженні лівих передніх дверцят, лівого бокового дзеркала заднього виду. Внаслідок чого, своїми протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 29950 грн.
Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність свого вчинку, ОСОБА_2 підійшов до потерпілого ОСОБА_5 , три рази умисно кинув в останнього металевий совок, при цьому попавши йому у ліве плече та лівий ліктьовий суглоб. Крім цього, ОСОБА_2 умисно наніс ОСОБА_5 один удар долонею правої руки в тім'яну ділянку голови зліва. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця в тім'яній ділянці зліва, синці і садна на лівому плечі, в ділянці лівого ліктьового суглобу, на лівому передпліччі, що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Прокурор звернулася до суду зі клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено заяву щодо визнання своєї винуватості, згідно якої обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 подав заяву, у якій вказав, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
На підставі ст.302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії стороною обвинувачення кваліфіковано вірно за ч.1 ст.296 КК України, так як обвинувачений грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; особу винного, який раніше судимий (т.1, а.с.121-124), з жовтня 2024 року перебуває на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» з діагнозом: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів (т.1, а.с.137), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (т.1, а.с.139, 141), згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується посередньо (т.1, а.с.145).
Положеннями ч.2 ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з наведеного, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч.1 ст.296 КК України, із покладенням обов'язків, які передбачені ч.2, п.3, 4 ч.3 ст.59-1 КК України.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.
Керуючись ст.100, 368-371, 373, 374, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Зобов'язати ОСОБА_2 , відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.3 ст.59-1 КК України зобов'язати ОСОБА_2 працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до ч.1 ст.49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на орган з питань пробації за місцем фактичного проживання засудженого.
Речові докази:компакт диски «DVD-R», на яких знаходяться відеозаписи з камер відеоспостереження за 27.08.2025 року з території ОСББ «Широка 81», що на вул.Широкій, 81 у м.Львові та із портативних відеореєстраторів працівників УПП у Львівській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за 27.08.2025 року (т.1, а.с.47, 48, 54, 55) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1